“Туристи мають бути живими”: звільнений гірський рятувальник повернувся навчати колег

Як писав “Репортер” гірські рятувальники Івано-Франківщини припиняють свою діяльність і просять допомоги. Реформа, яку в червні зі скандалом почало обласне управління ДСНС, “витиснула” зі спецзагону гірських рятувальників керівний склад – всім було оголошено про скорочення. Керівні посади були “воєнізовані” – за наказом ДСНС, обіймати їх мають право тільки атестовані працівники, з військовими званнями, пише Курс.

Таких у гірській рятувальній службі в силу її специфіки не було ніколи. Відтак на заміну професіоналам із досвідом пошукових та рятувальних робіт у горах прийшли професіонали пожежної справи без “гірського” досвіду.

Серед тих, хто звільнився минулої осені, бо не бачив свого місця у “реформованій” службі, був легендарний рятувальник Василь Кобилюк. Про своє повернення сьогодні він повідомив у мережі.

“Я повернувся на роботу в загін спеціального призначення – систему Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Мене попросили очолити, організувати і забезпечити професійну підготовку гірських рятувальників, які, як і раніше, не матимуть своєї юридичної структури, а працюватимуть в спеціалізованій пошуково-рятувальній частині АРЗ СП УДСНС в Івано-Франківській області. Вирішив піти на строк 100 днів, а там видно буде”, – написав Василь Кобилюк.

“Гори не потали в землю і не зрівнялися з рівниною, туристів в них не стало менше, і серйознішими вони, на жаль, теж не стали, а іншої дієвої служби, крім СПРЧ, яка б опікувалась питаннями безпеки в горах, на даний час на Івано-Франківщині немає, – аргументував своє рішення Кобилюк. – Враховуючи одностайну підтримку усіх без виключення гірських рятувальників, з якими ми раніше працювали разом і які в цю структуру добровільно перейшли 3 місяці тому, за наполяганням нинішнього керівництва загону, я погодився повернутися в службу.

Боротися з “системою” не збираюся, буду виконувати свої посадові обов’язки і робити корисну справу для рятувальників, а відповідно і для самих туристів. Рятувальник має бути фізично сильним, вправним, витривалим, знаючим місцевість і без шкідливих звичок. Задля того, щоб саме так і було, я і повернувся в службу”.

Рішення Василя Кобилюка було сприйняте неоднозначно. Туристи радіють, тоді як колеги закидають йому непослідовність – мовляв, “грюкнув дверима”, а потім усе ж пішов на співпрацю з тими, хто спотворив гірську рятувальну службу псевдореформою.

“Скоро на краще нічого не зміниться, і не сподіваюся. Але туристи в чому винні? Вони хочуть ходити в гори і в разі НС отримати допомогу. Кваліфіковану, швидку, професійну і дієву. Хай громадські служби стануть на ноги. Коли я побачу, що вони швидко і оперативно реагують на НС, я покладу цей хрест і повернуся в свій бізнес. Але зараз залишити цих “рятувальників” 1990-1995 р. н. наодинці зі стихією і потерпілими совість не дозволяє. В мене колосальний гірський досвід 40 +. Ви пропонуєте забрати його з собою в могилу… Хтось же має тягнути цей віз… Політика і амбіції тут ні до чого. Трава має бути зеленою, а туристи живими. Крапка”, – відповів на закид Кобилюк.