-РЕКЛАМА-

РЕКЛАМА

Актуально зараз

-Реклама-spot_img

Туризм по-новому: що підніме Прикарпаття на прорив

-Реклама-spot_img
spot_img

Готується Державна програма розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 роки – до кінця вересня Мінрегіон планує подати проєкт на затвердження уряду.

Результат пошуку зображень за запитом "карпати"

Саме зараз кожна з гірських областей аналізує свої слабкі і сильні сторони та збирає пропозиції до програми. Серед іншого в ній пропишуть розбудову рекреаційного, туристичного потенціалу регіону. КУРС дізнався у місцевих експертів, що гальмує розвиток туризму на Івано-Франківщині та що може бути його драйвером – що забезпечить прорив Прикарпаттю у наступні роки.

- РЕКЛАМА-

Інструменти для розвитку гірських територій

Програма, про яку йде мова, – один з інструментів, що наблизить Карпатський регіон України й Івано-Франківщину зокрема до ЄС.

Програмі передувала Концепція розвитку гірських територій українських Карпат, схвалена урядом у квітні цього року. «У розробці цього документа ми використовували найкращий європейський досвід – Австрії, Словенії, Франції, Швеції, Італії, Іспанії. На більшості напрацювань і ґрунтуватиметься майбутня державна програма», – повідомив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода під час круглого столу з обговорення перспектив розвитку гірських територій українських Карпат у Франківську.

Він пояснив, що президентський Указ “Про розвиток регіону українських Карпат”, який вийшов у червні, передбачає реалізацію Концепції – і саме для цього створюється державна програма на 2020-2022 роки. Вона передбачає стимулювання соціально-економічного розвитку, підвищення інвестиційної привабливості, розбудови рекреаційного, туристичного та етнокультурного потенціалу регіону українських Карпат і поширюється на Івано-Франківську, Львівську, Закарпатську та Чернівецьку області.

Національну програму укладають впродовж двох місяців – вже до кінця вересня поєкт має надійти до Кабміну. Ще місяць дали на затвердження. Така швидкість потрібна, щоби підвести під Програму фінансування на наступний рік.

Відтак від кожної області до Програми подають пропозиції – за напрямками. Що стосується туризму, то кінцево групує ідеї, відбирає і подає проєкти відповідне управління Івано-Франківської ОДА.

«Програма розвитку гірських територій – це один з інструментів регіонального розвитку, – пояснює радник Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за програмою «U-LEAD з Європою», Ігор Мельничук. – Оскільки гірські території мають обмеженість в доступності, то для них створюються додаткові інструменти стимулювання до розвитку. Аналогічно з того боку кордону. Наприклад, є Дунайська транснаціональна стратегія. Є Альпійська концепція. Під них є окремі бюджетні програми ЄС та ЄБРР. Тут така ж ідея – створити національну бюджетну програму для розвитку гірських територій за прикладом Євросоюзу. Ця модель для України вже є проривом, бо в перспективі забезпечить доступ до структурних фондів ЄС».

Простіше кажучи, дасть змогу реалізовувати спільні карпатські ініціативи з країнами Євросоюзу.

«ЄС вибудовує розвиток своїх територій на принципах стратегічного планування – всі регіони ЄС мають свої Стратегії розвитку, – додає Ігор Мельничук. – На цей час Євросоюз створює наступну «семірку» – планує розвиток на 2020-2027 роки, і так синхронно будуть плануватися всі регіони в ЄС. Під регіональні стратегії будуть робити свої плани структурні фонди, які виділяють кошти на реалізацію проєктів. Маючи національну програму з розвитку гірських територій, Україні можна брати участь у створенні макростратегії розвитку Карпат. Минулого року в травні відбувся Карпатський форум регіонального розвитку. На ньому прийняли дуже важливий документ – Резолюцію. Всі країни погодилися, що потрібна міжнаціональна макростратегія розвитку Карпат. Україні час приєднатися до міжнародного руху і розвитку».

Туризм по-новому: що підніме Прикарпаття на прорив 1
Марамароський масив – “Гуцульські Альпи”. Фото – Ігор Меліка

Проблеми на місцевості, або що гальмує прикарпатський туризм

Всі четверо експертів, до яких ми зверталися, досліджуючи туризм на Івано-Франківщині, одностайні в тому, що його розвиток гальмує недостатня інфраструктурна доступність. «До нас не їздять в достатній кількості поїзди, не літають літаки. У нас погані, розбиті дороги», – коротко визначив Ігор Мельничук.

«Івано-Франківщина розташована в стороні від магістральних автомобільних та залізничних шляхів. Аеропорт, попри те, що має статус міжнародного, майже не використовується. До того ж, ми – єдиний прикордонний регіон України, що не має свого пункту пропуску через державний кордон, і Туристична Асоціація Івано-Франківщини акцентує на цій потребі вже 10 років», – зазначає голова ТАІФ Оксана Федорович.

«В останні роки активно ремонтуються автошляхи, але цього недостатньо. Насамперед, є необхідність реанімувати автосполучення на Бойківщині у Долинському районі і на Верховинщині. Вкрай потрібен сучасний аеропорт, тому що залізниця не може забезпечити сезонний попит», – доповнює начальник управління туризму ОДА Віталій Передерко.

Туризм по-новому: що підніме Прикарпаття на прорив 2
Центральний термінал Івано-Франківськго міжнародного аеропорту

«Потрібні проїзні місцеві дороги до головних атракцій області і до тих, які мають потенціал стати головними та будуть включені у національну програму розвитку гірських територій. Одночасно треба було би прописувати фінансувння проєктів і будівництво доріг, – окреслює проблему і одразу пропонує вирішення заступник начальника відділу з питань міжнародних зв’язків, інвестицій та проєктної діяльності Івано-Франківської облради Наталія Гасюк. – На прикладі ключової туристичної атракції Прикарпаття – Дністровського каньйону – ми бачимо велику проблему з інфраструктурою і логістикою. Туристу немає де зупинитися на ніч. Немає кемпінгів, немає облаштованих місць з туалетами для причалювання та відпочинку туристів під час сплавів. Немає інформації та вказівників для туристів. Так само у Вигоді – якщо їхати з Франківська, то вказівник до «Центру спадщини Вигодскої вузькоколійки» зустрінете не на роздоріжжі в Долині, де треба повернути, а геть далі на виїзді з міста. Відчутний брак візуальної туристичної інформації на Коломийському, Верховинському, Косівському та на «Дністровському» напрямках».

Туризм по-новому: що підніме Прикарпаття на прорив 3
Корабель “Юрій”, що катає туристів Дністром, відправлється з порту “Раковець”

Передерко додає, що дається взнаки диспропорція у розвитку рекреаційних територій Прикарпаття. Тільки Яремчанська туристична агломерація має розвинуту мережу готелів та ресторанів, інші райони відчутно програють. Сьогодні з 2,2 млн туристів, які за рік відвідують Івано-Франківщину, приблизно 1,7 млн. обирають Яремчанський напрямок, Поляницю і Буковель. Івано-Франківськ і Коломия задіяні переважно як міста, через які туристи проїжджають, – тут треба думати, чим затримати туристів. Інші території – Верховинщина, Долинщина, Покуття, – що мають надзвичайно великий потенціал, залишаються мало відвідувані.

Гальмує розвиток туризму, вважає Оксана Федорович, і те, що туристичний бізнес регіону практично позбавлений доступу до фінансових ресурсів, які б забезпечували його подальший розвиток, – йдеться передовсім про кредитування під прийнятні відсотки.

Бюджетні програми наразі неефективні, зазначає Ігор Мельничук. «Основним недоліком всіх бюджетних програм є те, що головний показник їхньої ефективності – це відсотки освоєних коштів. І ефективність від цього освоєння не передбачена. У більшості державних програм немає пов’язаності процесів – тут ми вкладаємо в дорогу, значить, будемо мати віддачу в туризмі, значить, розробляємо продукт і пропонуємо інвесторам. Завдання бюджету, тобто наших податків, створювати умови, на які прийде бізнес. От який ефект від ремонту фасаду сільського клубу? А якщо ця будівля – пам’ятка архітектури? А якщо вона знаходиться дорогою до відомої атракції? А якщо в цьому клубі туристів буде зустрічати унікальна бабця, що дає майстер-класи? От тоді в клубі буде кафе чи ресторан з місцевою їжею, крамничка з сувенірами, велосипеди на прокат. В програмі «U-LEAD з Європою» ми працюємо з ОТГ і навчаємо саме так підходити до бюджетних програм і видатків».

Кожні 10 туристів дають роботу 2 працівникам в туризмі, продовжує Мельничук. Кожне робоче місце в туризмі – це 4 місця в суміжних галузях. Один долар, вкладений в туризм, за прибутковістю дорівнює 7 доларам інвестицій у суміжних галузях, наводить він аргументи за те, що ОТГ слід «штовхати» саме туризм.

Прикарпатський туризм поки що розрахований виключно на внутрішнього споживача. Це визначає відсутність достатньої кількості «туристичних магнітів» – атракцій, які затримують туристів на локаціях. Плюс вже згадана недосконалість існуючих продуктів і сервісів. «Ми ще не готові до повноцінного іноземного туриста. То вищий рівень сервісу та інфраструктури. У нас поки не така ситуація», – каже начальник управління туризму ОДА.

Туризм по-новому: що підніме Прикарпаття на прорив 4
Фото – Ігор Меліка

Також всі четверо експертів вказують на ще одне «гальмо» – людський фактор. Щоправда, кожен з експертів бачить його по-своєму.

Для Ігоря Мельничука проблема – у розвитку людського потенціалу і готовності до бізнесу. А ще в дефіциті проєктного менеджменту. «Люди хочуть робити, але не знають, як. Ми вчимо зараз цьому громади», – каже він.

Для Віталія Передерка це кадровий голод. Бізнес, особливо у сезон, відчуває нестачу кваліфікованих гідів, адміністраторів, обслуговуючого персоналу – особливо зі знанням англійської та інших іноземних мов.

Для Оксани Федорович – відсутність національної маркетингової організації, державного агентства або інституції публічно-приватного партнерства, яка б просувала Україну на цільових споживчих ринках за кордоном як дестинацію (мету туристичних подорожей). А також забезпечувала би необхідну ринкову інформацію для прийняття якісних рішень – і бізнесом, і місцевою владою щодо розвитку туризму на конкретних територіях.

«Промоцією треба займатися професійно, різновекторно і перманентно. Наше управління досить активно працює, робимо спільні проєкти з туристичним бізнесом, але області не вистачає вищого рівня розвитку державно-приватної  співпраці. Для області треба створити класичну DMO (Destination Marketing Organization). Для цього потрібно спочатку переконати бізнес, що варто бути партнерами, а не конкурентами. І що через спільну промоцію області на різних заходах вигідно рекламувати себе і свої туристичні продукти. Ми бачимо цю організацію як об’єднання туристичного бізнесу, що має займатися промоцією області, а влада мала би брати участь як партнер і співфінансувати окремі проєкти», – ділиться Передерко.

Наталія Гасюк вказує на ставлення місцевих мешканців Франківщини до пам’яток історії і архітектури та до навколишнього середовища загалом. «Люди не відчувають себе частиною довкілля. Тому спокійно дають упасти стінам трьохсотлітнього костелу, засмічують та забруднюють природу. Не розуміють, що така поведінка позначається не лише на якомусь там умовному туризмі, а насамперед на їхній заможності, дається взнаки здоров’ю їхніх дітей», – каже Гасюк, яка є засновницею громадської ініціативи «ЕкоВарта Дністра». Вона демонструє фото величезних смітників у селах вздовж Дністровського каньйону, які прибирала ЕкоВарта. На одному зі знімків – дохле порося у мішку, який викинули на звалище біля ріки у селі Копачинці Тлумацького району. Потік дощової води мав його «забрати» – змити у Дністер.

Який такий турист: хто їде на Прикарпаття?

Про кількість туристів, які відвідують Івано-Франківщину, говорить, з одного боку, туристичний збір, це офіційна статистика. З другого – дані мобільних операторів, це статистика неофіційна. Віталій Передерко каже, що за три роки співставлень і досліджень в ОДА навчились виокремлювати із загального масиву відвідувачів-абонентів туристів і екскурсантів.

Тут треба пояснити, що туристи затримуються в області на три-чотири  дні, екскурсанти перебувають не більш як добу. Співвідношення на прикладі коломийського музею «Писанка» та готелю «Писанка» таке: 140 тис. квитків на рік продає музей, а ночувати залишаються в середньому 12 тис.

За офіційною статистикою, в 2014 році Прикарпаття відідали 1,6 млн туристів, в 2016 році – 2,1, у 2018 році – 2,2 млн (туристи плюс екскурсанти). За неофіційною, в 2016 р. – 3,9 млн (з них 1,7 млн одноденних відвідувачів), 2018 р. – 4.1 млн (1,8 млн одноденних відвідувачів).

Традиційно найчастіше Івано-Франківщину відвідують влітку – 1,3 млн осіб, взимку область відвідав майже мільйон туристів. Основними дестинаціями (кінцевою метою) туристів, які перебували на Франківщині від 2 до 7 днів, були територія Яремчанської міської ради – понад 400 тис. осіб, міста Івано-Франківськ – майже 200 тис. осіб і Яремче – майже 130 тис. осіб, Косівський район – понад 100 тис. осіб.

На замовлення Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА вперше за останні 10 років Навчально-науковий центр соціологічних досліджень Прикарпатського регіону ПНУ провів комплексне дослідження соціально-демографічного профілю екскурсантів та туристів Івано-Франківської області. Під час дослідження з’ясували, хто приїжджає, чому, куди саме, як відпочиває, скільки грошей витрачає тощо.

Прикарпатський турист – це на 88% українець. Найбільше гостей було з Києва, Львівської та Дніпропетровської областей. 49% – молодь (у віці 18-35 років), 55% подорожували парою, причому 63% – одружені пари. 43% – наймані працівники, 29% підприємці або власники бізнесу. 82% – мешканці міст. 64% приїхали не вперше.

Івано-Франківська область, на думку гостей, є територією відпочинкового туризму. Найчастіше серед видів туризму респонденти обирали культурно-пізнавальний (39%), гірськолижний та гірський туризм (34%).

Переважно на Франківщині туристи відпочивають 3-4 дні. Середньодобові витрати відчизняного туриста складають 1300 грн, іноземного – 2300 грн.

«Коли говоримо про розвиток туризму, не ставимо за мету збільшити цифри відвідуваності. Розуміємо, що треба закріпити ті позиції, які маємо, – щоби приймати понад 2 млн. туристів щороку. Розуміємо, що для цього треба подбати про безпеку туристів, різноманітні і якісні туристичної пропозиції, – говорить Віталій Передерко. – Вважаємо, що наше завдання – це подолання диспропорції розвитку рекреаційних територій. Саме тому багато уваги приділяємо в останні роки підтримці проєктів у межах Дністровського каньйону, на Покутті тощо. Намагаємось розподіляти ресурси обласної програми розвитку туризму таким чином, щоби піднімати рівень туризму у менш розвинених локаціях».

Плюс робота з цільовими групами туристів – маркетингові заходи, просування в соціальних мережах тощо. «Наразі ми доробляємо новий туристичний сайт області і розпочали проєкт «52 вікенди на Івано-Франківщині», щоб запропонувати нашим гостям готові туристичні тури на цілий рік», – анонсує Передерко. Їх зможуть використовувати як осібні туристи, так і туристичні фірми.

Також в ОДА пішли шляхом підтримки комплексних турпродуктів, які передбачають поєднання різних атракцій в межах однієї території. Як-от створення НПП “Гуцульщина” нового маршруту «Чотири дороги» на Косівщині. Він включатиме вже існуючі стежки – «Попід Каменистий», «На Клифу» та дві нові – «На Зіняків верх» та «До Шешорських гуків», приведе до Маєтку Святого Миколая, виведе на гору Клифа, покаже каскад водоспадів «Шешорські гуки» та найстарішу церкву Гуцульщини, храм Успіння Пресвятої Богородиці в Пістині. Продукт схвалила  комісія із знакування туристичних маршрутів при управлінні міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА і профінансувала 15 тис. грн коштом Регіональної програми розвитку туризму на 2016-2020 роки.

В останні роки за підтримки донорів ЄС, додає Віталій Передерко, успішно втілені такі проєкти як Екотуристичний візит-центр в Яремче, Центр спадщини Вигодської вузькоколійки у Вигоді, візит-центри в Галичі та Ільцях. Зараз увага обласної влади зосереджена на таких великих спільних ініціативах, як будівництво Центру карпатської культури в Косові, створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван, будівництво Міжнародного центру зустрічей студентської молоді у Микуличині, відродженні традиційних культур праці – проєкт «52 способи життя в Карпатах».

Туризм по-новому: що підніме Прикарпаття на прорив 7
Франківську слід думати, як зупинити транзитний потік туристів

Прорив у туризмі: умови, напрямки, проєкти, ініціативи

Зважаючи на специфіку гірських територій, туризм залишиться пріоритетним напрямком регіонального розвитку, впевнені експерти. І саме так мав би бути відображений у держпрограмі. Щоправда, мав би бути відображений по-новому – з урахуванням децентралізації і створення ОТГ, з акцентом на інтегровані та комплексі продукти, в контексті досвіду спільних проєктів з ЄС та з передбаченням підтримки громадських ініціатив на «критичних» напрямках. Таких, наприклад, як екологія. Все це мало би забезпечити прорив – і в туризмі на Прикарпатті, і Прикарпаттю загалом.

Оксана Федорович зазначає, що програма розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 роки має включати стратегічні проєкти, що дійсно визначатимуть розвиток як громад, так і цілого регіону. Одним із таких проєктів ТАІФ вважає консервацію Пнівського замку та створення Центру спадщини «Фортеця Пнів», що є розумною альтернативою теперішній «реконструкції» (а насправді перебудові  замку, – кор.). Припускають, що її, очевидно, просуватимуть деякі надвірнянські чиновники.

Центр спадщини «Фортеця Пнів» буде створений по типу «Центру спадщини Вигодської вузькоколійки», що його втілювали разом із Євросоюзом в рамках пограми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна. «У цьому напрямку ми активно співпрацюємо з Пнівською сільрадою, на території якої знаходиться середньовічний замок – пам’ятка національного значення. Створення Центру спадщини є одним із ключових векторів Плану місцевого економічного розвитку Пнівської громади, який визнаний Світовим банком як один з найкращих в Україні», – розповідає Оксана Федорович.

Туризм по-новому: що підніме Прикарпаття на прорив 8
“Ремонт” Пнівського замку – пам’ятки національного значення

Також реальним успіхом державної програми, за її словами, було би відкриття міжнародного пункту пропуску через українсько-румунський кордон у селі Шибене та будівництво автодороги до нього.

Ігор Мельничук як представник програми «U-LEAD з Європою» від офісу Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування подав до держпрограми перелік пріоритетних для Прикарпаття проєктів з туризму. «Ми бачимо, що закладається в стратегіях ОТГ, і бачимо, що може їх підсилити. Проаналізували можливості для зростання – слабкі і сильні сторони громад, можливості і загрози. З урахуванням цих факторів сформували пропозиції. В них також врахували віддалені результати – як-от самозайнятість населення, це умова імплементації Директив ЄС зі сталого розвитку, та зростання надходжень до бюджету ОТГ», – пояснює він.

Також у ЦРМС визначили, що слід врахувати при втіленні ініціатив. Мельничук каже, що це так звані «умови прориву».  У Стратегії регіонального розвитку ЄС до 2027 року є розділ «розумна спеціалізація регіону» – для гірських територій використовується визначення «якірна спеціалізація». Перша умова туристичного прориву – прописати «якірним» медико-оздоровчий туризм на Прикарпатті, бо він зростає швидше, ніж інші галузі.

«Якщо ми передбачимо медико-оздоровчий туризм як розумну спеціалізацію регіону, то це буде сигнал і для місцевих мешканців, і для інвесторів, для всіх – що на цьому можна заробити. Тоді завданням органів місцевого самоврядування буде підготувати землі, виділити ділянки, підвести інфраструктуру. Для влади це означатиме пріоритет у пошуку інвесторів. Це позиція нашої команди, і ми будемо наполягати, щоби не тільки в програму, а й у Стратегію для Прикарпаття також включили «якірний» медико-оздоровчий туризм», – деталізує Ігор Мельничук.

Ще одна умова прориву – в усіх проєктах, відповідно до принципів ЄС, на виході має бути прописаний економічний, екологічний і соціальний результат. Сучасний інтегрований туризм передбачає вміння збалансувати ці складові.

Соціальна складова для Прикарпаття є такою: створити умови, щоби люди мали можливості для самореалізації. На Карпатському форумі ЄС йшлося про збережену підприємницьку традицію як один із визначальних факторів для всього регіону. Та родинні підприємства як приклад внутрішніх інвестицій.

Третя умова прориву – інформаційно-маркетингове просування і брендинг. Перш за все, наголошує консультант ЦРМС, потрібні інформаційні продукти, які би забезпечували розвиток потенційно туристичних районів Івано-Франківщини. Наприклад, «Вихідні в Карпатах за 100 доларів» на базі Витвиці і Космача. «Щоби клікнути на пропозицію в соцмережі – і от тебе зустрічають, возять, годують, приймають, розважають. Проводжаючи, вручають купу фоток і брендовий сувенір – турист щасливий. Ми ж знаємо, що туризм – це перш за все торгівля почуттями. А гарні почуття спонукають повертатися туди, де тобі було добре. Наші прикарпатські громади, у кого в стратегіях є туристичні пріоритети, активно працюють у цьому напрямку», – запевняє експерт.

Пріоритети для Прикарпаття

Розвиток медико-оздоровчого туризму через створення бальнеологічних курортів у місті Долина, селищах Ланчин (Надвірнянщина) та Делятин (Яремчанщина). Передумови – соляні родовища та джерела. Долина вже розробила проєкт, має кошторис.

Потенційні напрямки – грязі в селі Черче на Рогатинщині; повітря у Верховині. В обох випадках є пострадянська інфраструктура, від якої можна відштовхнутися. Перспективний кластерний підхід, коли є одна домінуюча галузь, що зростає, і довкола неї групуються суміжні. На прикладі успішного кластера – «Бойківський колорит» у Долинському районі, що постав довкола вузькоколійки у Вигоді.

Спортивно-тренувальний та спортивно-рекреаційний туризм через покращення спортивної інфраструктури – гірськолижних комплексів у селищі Ворохта (турбаза Заросляк, тренувальний центр з фристайлу), в місті Косів, селах Криворівня на Верховинщині та Вишків на Долинщині (гірські лижі). Потрібне відновлення доріг.

Рекреаційний туризм на Бойківщині через кластер «Магура»: Долинська ОТГ – Витвицька ОТГ – Вигодська ОТГ – Славська ОТГ із залученням закарпатського Міжгір’я. Славська ОТГ на Львівщині розробила проєкт і вже підписала партнерський договір із Вигодською ОТГ. Славське має намір будувати гірськолижний курорт і робить зі свого боку дорогу до Вишківського перевалу. Щоб перенаправити туристичні потоки для розвитку кластеру «Магура», ключове завдання – інфраструктурне, капремонт дороги з Долини на Вишків, Снечів та Хуст. Є проєкт, готовий до фінансування.

Підтримка традиційних ремесел та створення відкритих мистецьких просторів – гончарства у місті Косів, килимарства у селі Яворів на Верховинщині, різьбярства у селищі Верховина, вівчарства у селищі Молодятин Печеніжинської ОТГ. Відкриті мистецькі простори мають стати «туристичними магнітами», на які будуть злітатися туристи і довкола яких об’єднуватимуться місцеві бізнес-ініціативи. В підсумку відпочивальники з бальнеологічного курорту їздитимуть на виставки та майстер-класи, фестивалі та ярмарки.

Що стосується Молодятина, то тут ТАІФ працює з місцевим фермером над проєктом «Створення центру відродження вівчарства».

Напрям екологічної та економічної стійкості передбачає створення професійних розсадників дерев для відтворення лісів у Карпатах. У Білоберізці та Витвиці, в обох ОТГ, пропонують влаштувати розсадники закритого ґрунту для вирощування саджанців на замовлення держлісгоспів. Ліси можна садити з дронів – є приклад, проєкт «Підвищення екологічності та економічної стійкості лісів у Львівській області» уже працює.

Вирощування і виробництво їжі привабить туристів і забезпечить самозайнятість місцевих мешканців через створення агрохабів. Наприклад, у селищі Печеніжин та в селі Дуба Печеніжинської ОТГ. Цей напрям може стати другим пріоритетом регіону і ще однією темою для кластерів. Так, уже напрацьований агрохаб в П’ядицькій громаді – там зупинилися на вирощуванні ягід лохини. Для цього є 56 га землі. Переносять досвід Польщі.

Креативна інфраструктура. На прикладі проєкту «Бовкоти» у Витвиці. Донедавна урочище Бовкоти (Долинщина) було відоме як місце таборування пластунів. Поза тим територія має потенціал на цілий рік – є будівлі, вода, душ, можливість приготувати їжу. Розроблене комплексне рішення для комунального підприємства, яке могло би приймати всіх, хто готовий не лиш милуватися красотами, а й платити за перебування. Наприклад, є запит на всеукраїнські фестивалі з йоги. Для місцевих це можливість виготовити і продати гриби, сири, вишиванки тощо. Зараз цей проєкт подається на 10-й обласний конкурс місцевого самоврядування – хочуть отримати частину коштів, потрібних для реалізації. В перспективі – реанімація тутешньої вузькоколійки та велопіший маршрут.

Розвиток сільської урбаністики. Етнографічно-рекреаційне селище в Космачі. У Стратегії розвитку Космацької ОТГ передбачили реалізацію проєкту «Містобудівний комплекс «Етнографічно-рекреаційне селище» у Космачі». Розробила проєкт і план селища урбаністка Анастасія Снігур, студентка ІФНТУНГ із Космача. Архітекторка, що проєктує урбаністичні середовища, взяла за приклад світові аналоги, які так само розташовуються в горах – як-от в Альпах. І об’єднала в кільце довкола Космача, що є найбільшим селом у Європі, 29 туристичних локацій. В контексті пропонуються піші прогулянки, велосипедні і кінні маршрути. Потрібно налагодити систему поводження з відходами та вкласти в локації. Це готовий концепт для розроблення проєктно-кошторисної документації.

Гостьові продукти в контексті розвитку Дністровського каньйону, влаштування мережі глемпінгів та стоянок, подієвий туризм. Опробувати інтегровані туристичні продукти, пов’язані з місцевою кулінарною й історичною спадщиною. Продовжити сезон на вересень-жовтень влітку і на березень-квітень взимку. Створити місцеві кластери, які будуть поширюватися на Городенківський, Тлумацький та Галицький райони. Але все це також тільки після вирішення проблеми з розбитими місцевими дорогами.

Наталія Гасюк пропонує передбачити в держпрограмі з розвитку гірських територій підтримку громадських ініціатив, які вирішують «незручні» проблеми на інвестиційно непривабливих напрямках. Комусь треба прибирати і сортувати сміття та вчити цьому мешканців туристичного регіону.

«Цими пропозиціями ми показуємо державі, що можемо стати моделлю успішного регіонального розвитку для всієї України», – підсумовує Ігор Мельничук.

Такі драйвери з Карпат.

 

Наталія Кушніренко

 

Нагадаємо, що Найвисокогірніший басейн України на висоті понад тисячу метрів: на Прикарпатті зареєстрували черговий офіційний рекорд (фото)

НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ

Орися Корчун
Орися Корчун
Інформаційний оглядач інтернет-сайту Правда іф. Журналіст-фрілансер. Випускник Національного університету імені Тараса Шевченка 2009 року.
-Реклама-

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні