Ксеня з позивним «Ляля» служить у 102-й окремій бригаді територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського, де працює з безпілотниками.
Про це пише Правда з посиланням на Сили територіальної оборони ЗСУ.
«Долучилася до 102-ї бригади тоді, коли життя саме підштовхнуло до цього кроку. Це не якась пафосна історія — просто момент, коли розумієш: усе, досить чекати, треба ставати в стрій. Відтоді 102-га для мене не просто “частина служби”, а родина», — розповідає «Ляля».
Дівчина зізнається, що має ще невеликий досвід, але поруч є ті, хто щедро діляться знаннями. І поруч — коханий чоловік, який уже п’ять років служить і підтримує її на кожному кроці.
«Є люди, які дуже допомагають і передають досвід. Я їм вдячна. Та й чоловік багато чому вчить, підказує, підтримує».
На службі у Ксені траплялося різне: вибухи поруч, серцебиття, яке збиває дихання, робота попри страх. Але найбільше лякало навіть не це.
«Найстрашніше було не через “прильоти”, а від думки, що можеш залишитися з цим сама. А потім дивишся навколо — і бачиш своїх. Хто жартує, матюкається, передає чай, помічає твою знервованість і каже: “Та все нормально, прорвемось”. І тоді страх відступає. Люди біля тебе — це броня».
«Ляля» каже, що її змінила армія. І змінили люди поруч — ті, хто вже пройшли свій шлях війни, але знайшли сили підтримати новачків, навчити й підставити плече.
«Якщо чекаєш, що хтось зробить усе за тебе — не йди в армію. Якщо хочеш слави чи красивих фото у формі — теж не сюди. Але якщо хочеш захистити своїх, свою землю, стати частиною команди, яка тримає країну — двері відкриті! Тут важко. Іноді страшно. Але тут стаєш сильнішим, ніж міг уявити».
