Влітку 2024 року на базі інноваційного центру “Промприлад” перших гостей прийняв простір “ветераницивільні ПЕТРОС” – місце, де військові після поранень отримують підтримку, а цивільні знаходять шлях до взаєморозуміння з ветеранами. Щотижня тут організовують різноманітні заходи: від творчих до спортивних, а також різні консультації від фахівців. Творцями цього простору є співзасновники волонтерської ініціативи “Петрос” та платформа “Тепле Місто”.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
“Галка” кілька днів побувала у просторі і розповідає про місію, дух та життя “ветераницивільні ПЕТРОС” зсередини.
Ми побували на заняттях зі стрільби з лука, яке для ветеранів та цивільних провела призерка олімпійських ігор Катерина Дубровіна, а також на майстерку з карбування від франківської художниці та ілюстраторки Наталки Дяченко-Китайгори.
Сьогодні простір “ветераницивільні ПЕТРОС” пронизують звуки стріл, що влучають точно в ціль, а ще гомін розмов та легка рок-музика на фоні. Тут цього вечора багатолюдно: утворилася ціла черга охочих спробувати свої сили у стрільбі з лука — ветерани та цивільні, діти й дорослі. Дехто встигає помірятися силами у настільному тенісі, збираючи навколо себе прихильників цього виду спорту з кавою в руках.
Відчуваєш себе як вдома
З луком вправно вправляється Артем Передерєєв: його кошик для стріл порожніє за лічені хвилини, а обличчя виражає повну зосередженість на процесі. Ветеран родом з Донбасу. До війська приєднався навесні 2024 року, а за кілька місяців отримав поранення на фронті. З осені проходить лікування в Івано-Франківській обласній лікарні й відтоді став частиною спільноти “ветераницивільні ПЕТРОС”.
“Я тут із жовтня, вже три місяці. Дуже подобається це місце. Тут відчуваєш себе як вдома, як у великій родині”, – розповідає він.
Про простір Артем дізнався від завідувачки реабілітаційного відділення. Вона розповіла, що до нього завітає жінка-волонтер, яка організовує різноманітні заходи для ветеранів. Відтоді чоловік відвідав майже всі події у просторі “ветераницивільні ПЕТРОС”.
“Тут займався всім: працював зі шкірою, випалював по дереву, ліпив із глини. Багато з цих занять стали для мене новим досвідом, і це дуже цікаво”, – ділиться Артем.
Особливе враження на нього справила стрільба з лука. Цей спорт став для Артема можливістю тренуватися попри високу ампутацію обох ніг.
“Це спорт, яким можна займатися навіть із певними фізичними обмеженнями. Я спробував стріляти в перший же тиждень, коли до нас завітали Наталка та Катерина, і зрозумів, що це те, що мені подобається”, – каже він, додаючи, що хоче продовжувати заняття, навіть якщо його направлять до лікарні в іншому місті.
Артем підкреслює, що простір “ветераницивільні ПЕТРОС” допоміг йому не лише знайти нові хобі, але й відновитися емоційно.
“Раніше я був замкнутою людиною, уникав громадських заходів. Міг хіба до родини десь сходити у гості, або до друзів, а так більше любив бути вдома. А тепер дружина дивується, що я завжди десь знаходжусь. Мені тут дуже подобається, дуже класні люди й це допомогло мені соціалізуватися”, – з усмішкою зізнається ветеран.
Для Артема цей простір став не лише місцем для відновлення, а й можливістю задуматися про майбутнє. Він розглядає Івано-Франківськ як новий дім для себе та своєї родини.
“У мене вже немає дому, але я бачу майбутнє тут, і думаю перевезти сюди свою сім’ю”, – говорить Артем із надією.
Відновитися чи стати тренерами для побратимів
Катерина Дубровіна – срібна призерка Олімпійських ігор у Сіднеї (2000), тренерка зі стрільби з лука. Вона разом з тренером-напарником Олегом Ковальчуком вже понад півтора року працює з ветеранами, допомагаючи їм адаптуватися та відновлюватися через заняття стрільбою з лука. Ця ініціатива почалася завдяки співзасновниці волонтерської ініціативи “Петрос” Наталці Найді, яка запросила Катерину проводити тренування в обласній лікарні.
“Наша перша ідея була спробувати, чи загалом зацікавить цей спорт хлопців. І так, це справді спрацювало. Тепер ми проводимо заняття регулярно, навіть якщо доводиться стріляти у підвальних коридорах лікарні, де доволі вузько, але ми вже знайшли спільну мову з персоналом і пацієнтами”, – розповідає вона.
Заняття відбуваються і на інших локаціях. У теплу пору року тренування проводяться на відкритому повітрі, де є більше можливостей для роботи на великій відстані. Взимку ж стрільба з лука проходить у приміщеннях лікарень, на тренувальній базі чи в просторі “ветераницивільні ПЕТРОС”.
Катерина підкреслює, що стрільба з лука має як фізичний, так і ментальний вплив:
“Цей спорт допомагає зосередитися, потрібно працювати, щоб твоя стріла потрапила у ціль, а також він дає азарт і командний дух. Це важливо для хлопців, які часто починають тренування, перебуваючи в складному стані”.
Вона згадує один із яскравих прикладів – ветерана з ампутацією руки і ноги, який тепер активно тренується і стріляє за допомогою зубів. Лук йому допомагає збирати дружина, адже зараз вони проживають в іншому місті.
“Коли він тільки прийшов, я не уявляла, як ми це зробимо. Але ми пристосували техніку, і тепер він стріляє, попри втрату руки й ноги та слабкий зір”, – зі захопленням ділиться Катерина.
Крім тренувань, Катерина активно залучає ветеранів до змагань, у тому числі в окремих категоріях. Вона розповідає, що в планах цього року – Кубок України серед людей з порушеннями опорно-рухового апарату та власні організовані змагання, де ветерани завжди мають свою категорію.
“Ми хочемо, щоб ветерани не лише брали участь, але й долучалися до організації. Наша мета – навчити їх бути тренерами, щоб вони могли проводити заняття для своїх побратимів, навіть якщо нас немає поруч. До прикладу, тут у просторі “ветераницивільні ПЕТРОС”, – каже Катерина.
Тренування Катерини та Олега стала невід’ємною частиною реабілітації багатьох ветеранів.
“Ми намагаємося підтримувати зв’язок із хлопцями навіть після того, як вони переїжджають жити в інші міста чи проходять там реабілітацію. Це не просто тренування, це можливість для них знайти себе, прийняти нові виклики й бути частиною команди”.
Місце довіри і дружби
Художник, музикант та співзасновник волонтерської ініціативи “Петрос” Ярема Стецик розповідає, що ідея створити простір “ветераницивільні ПЕТРОС” виникла несподівано, коли команда почала шукати місце для проведення заходів.
“Ми зрозуміли, що потрібно мати не тільки точки дотику у лікарнях чи місцях для спілкування з військовими, але й наш простір, де можна було б залучати цивільних. Це важливо для них, адже таким чином вони стають ближчими до ветеранів і відчувають себе частиною спільної справи”, – пояснює він.
Простір “ветераницивільні ПЕТРОС” поєднує мистецтво, спорт і спілкування. Попри те, що приміщення ще не повністю облаштоване, воно вже стало осередком взаємодії.
“Ми почали у серпні з презентації відеонотаток “Бахмут Бабин”, і з того часу відбулося вже більше сотні заходів. Простір розвивається поступово: не все одразу, але головне – ми створили місце довіри та дружби для військових”, – додає Ярема.
Простір створений спільно з платформою “Тепле Місто” на базі інноваційного центру “Промприлад”. Деякі фінансові витрати покривають грантові організації, зокрема Міжнародний фонд “Відродження”. Проведення регулярних майстерок стало можливим завдяки громадській організації Razom for Ukraine.
Приміщення постійно змінюється, зараз Ярема називає його “бездизайним”. У майбутньому тут мають облаштувати дитячу зону, кіно- та геймерську зону, вже на завершальних етапах – інклюзивний туалет.
“Зараз головне – функціональність. Ми додали стіну, встановили опалення, а вже потім будемо думати про деталі. Наприклад, при вході буде інсталяція з прапорів і шевронів, а в іншій частині – кінозона”, – ділиться він.
Ярема Стецик підсумовує, що кожна історія у просторі “ветераницивільні ПЕТРОС” є унікальною, і команда рада бути частиною цієї взаємодії.
Щоб хлопці почувалися, як вдома
Ольга Демчук приєдналася до команди “ветераницивільні ПЕТРОС” через знайомство її чоловіка з Яремою Стециком. Той грає на барабанах у гурті Яреми “Пенсія”. Після повернення зі служби він часто заходив до простору і дізнався, що тут шукають адміністратора для “ветераницивільні ПЕТРОС”.
“Я сиділа вдома з дитиною, і коли чоловік розповів про цю можливість, подумала, що це може бути цікаво. Пішла сюди, познайомилася з командою, і нам одразу все сподобалося. Тепер я тут”, – згадує вона.
Ольга має чимало обов’язків. Вона організовує події, допомагає ветеранам дістатися до простору з лікарень, стежить за підготовкою приміщення та комфортом ветеранів під час майстер-класів. А ще створює атмосферу, підбираючи музику, яка відповідає настрою кожного заходу.
“Ми тісно працюємо з обласною лікарнею та міською центральною лікарнею. Разом зі “Мальтійською службою” організовуємо трансфер, щоб хлопці могли приїжджати до нас, відпочивати, брати участь у заходах і відновлюватися”, – пояснює Ольга.
Простір “ветераницивільні ПЕТРОС” пропонує безліч активностей: лекції, майстер-класи з випалювання по дереву, декоративного розпису, створення витинанок та шевронів з декоративної штукатурки. Усі ці заняття спрямовані на те, щоб допомогти ветеранам відновитися та знайти нові захоплення. Провести захід може запропонувати будь-хто, зокрема самі майстри або тренери.
“Зараз у нас ще триває ремонт, але ми вже проводимо події щотижня. Тобто кожного вівторка о 17:30 у нас тут проходить той чи інший захід, але бувають і в інші дні, залежно від пропозицій. Моя задача – зробити так, щоб усе пройшло ідеально, щоб хлопці почувалися тут, як удома”, – додає вона.
Цей вечір вівторка у просторі “ветераницивільні ПЕТРОС” був трохи незвичним, адже розпочався з розколяди від партнерів проєкту – платформи “Тепле Місто”. В образах героїв вертепу вони зіграли сценку, яка прославляє народження Ісуса, але переробили її на свій лад, згадавши про гранти, проєкти та дедлайни. Це викликало усмішку в усіх. А ще ветеранів та цивільних пригощали пампушками з шоколадом та трояндовим варенням, які приготували дружини загиблих воїнів.
Найтепліші вечори
Новий день – нова активність у “ветераницивільні ПЕТРОС”. Майстерку з карбування вже вдруге для ветеранів та цивільних проводить Наталка Дяченко-Китайгора. Вона художниця та ілюстраторка, а її основна діяльність зараз – створення малюнків для дитячих книг, здебільшого для українських видавництв.
“Я маю свою майстерню, де навчаю дітей, але також проводжу майстер-класи для дорослих. Усе це завжди відбувається у теплій атмосфері творчості й спілкування”, – розповідає вона.
До простору “ветераницивільні ПЕТРОС” Наталка долучилася за запрошенням Ольги. Їхня перша спільна подія відбулася у переддень нового року – 31 грудня.
“Це був один із найтепліших вечорів року. Атмосфера була неймовірною, і я довго залишалася під враженням”, – згадує вона.
Наталка проводить майстер-класи з карбування, знайомлячи учасників із технікою, яка існує тисячоліттями. Вона пояснює, що такий спосіб обробки металу методом тиснення загостреним предметом доступний навіть для новачків.
“Ми працюємо з фольгою, яка не потребує великих зусиль при натисканні, тому навіть люди з інвалідністю можуть долучатися до цього процесу. Це медитативна техніка, яка допомагає зосередитися на “тут і зараз”, розвантажити мозок від зайвих думок. А головне, що творити можна навіть із найпростішими інструментами”, – ділиться Наталка.
Під час майстерки учасники створювали різні вироби: коники, шеврони, новорічні прикраси. Наталка пропонувала зразки, але залишала місце для творчої свободи ветеранів та цивільних. Для самої художниці ці заходи – особливий досвід.
“Я отримую величезне задоволення від того, що можу ділитися своїми знаннями з ветеранами. Вони вже занадто багато віддали нам, і хочеться зробити для них щось у відповідь. І я завжди відкрита до нових майстер-класів та подій у просторі “ветераницивільні ПЕТРОС”, – каже вона.
Вони є частиною нашої реальності, і так буде завжди
Тетяна Пушкаш переїхала до Івано-Франківська з Харкова на початку березня 2022 року. Її професія – перекладачка англійської та німецької мов. У новому місті вона намагається залишатися серед людей, знайомитися й розвиватися. Простір “ветераницивільні ПЕТРОС” став для неї не лише місцем підтримки, але й джерелом нових знайомств і зв’язків.
Тетяна вперше потрапила до простору випадково, прогулюючись повз “Промприлад”.
“Просто побачила, що горить світло і всередині щось відбувається, зайшла раз, потім ще раз. А далі вже підписалася на сторінку у Facebook і почала частіше сюди приходити”, – розповідає вона.
За цей час вона встигла взяти участь у багатьох активностях, від стрільби з лука до створення шевронів з декоративної штукатурки.
“Коли були майстер-класи зі створення шевронів, то я сама їх не робила, а просто допомагала хлопцям. Як на мене, важливо робити такі заходи не тільки для ветеранів, а залучати їх до спільної справи з цивільними”, – ділиться Тетяна.
Її бачення таких реабілітаційних просторів ґрунтується на інтеграції ветеранів у суспільство.
“Хлопці є частиною нашої реальності, і так буде завжди. Не потрібно ізолювати їх у якісь окремі місця. Коли вони приходять сюди, тут усі люди різні: дорослі, діти, жінки, чоловіки. Якщо потрібно, допомагають одне одному, знайомляться та спілкуються”, – додає вона.
Особливу теплоту у жінки викликає спогад про випадкову зустріч із ветераном із Харкова, який, як виявилося згодом, жив з Тетяною у рідному місті через кілька кварталів.
“Денис був тут один раз. Ми додалися в друзі у Facebook, але знаєте, молодь не дуже активно веде там свої сторінки. Хотілося б дізнатися, як у нього справи”, – каже Тетяна.
Місце синергії
Оксана Бриндзак – керівниця платформи “Тепле місто”, яка є співзасновником простору “ветераницивільні ПЕТРОС”. Вона згадує, що перша спільна подія в просторі стала своєрідним фундаментом для подальшого розвитку співпраці. Це була фінальна зустріч менторської програми для ветеранських організацій та громадянського суспільства.
“Саме тоді ми зрозуміли, що цей простір має стати не просто місцем зборів ветеранів, а платформою для взаємодії, обміну досвідом і створення синергії”, – розповідає вона.
Завдяки експертизі “Теплого міста” простір отримав декілька програмних напрямів, серед яких консультації з комунікацій, фандрейзинг і фінанси. Тут ветерани можуть отримати допомогу у створенні комунікаційної стратегії, розвитку особистого бренду чи організації, а також консультації зі звітності чи відкриття власної справи.
“Наше завдання – не просто покращувати життя ветеранів, а допомагати за конкретними запитами. Наприклад, якщо потрібно знайти фінансові можливості чи підказати, як правильно організувати власну справу, ми завжди готові долучитися”, – підкреслює Оксана.
“Тепле місто” разом з іншими організаціями проводить у просторі заходи для ветеранів та їхніх родин. Зокрема, це події про важливість спорту у процесі відновлення, а також зустріч із психологинею, присвячена пошуку власних захоплень.
Оксана Бриндзак підмічає, що простір виконує ще одну важливу місію – сприяє абілітації ветеранів. Йдеться про відновлення або розвиток втрачених чи недосягнутих раніше навичок, спрямованих на адаптацію людини до повноцінного життя чи виконання певних функцій. Простір “ветераницивільні ПЕТРОС” стає місцем, де ветерани можуть регулярно брати участь у подіях, знайомитися з однодумцями та відчувати підтримку спільноти.
“Для нас важливо показати ветеранам, що вони не одні, і допомогти їм повернутися до соціального життя. Простір став місцем довіри, де можна побачити знайомі обличчя і знайти допомогу”, – додає вона.
Серед планів на майбутнє – організувати у лютому захід, який поєднає ветеранів і працедавців у форматі швидких співбесід. Оксана закликає роботодавців долучатися до цієї ініціативи, щоб на події було якомога більше різноманітних вакансій.
Фінансування простору забезпечують кілька грантових організацій, таких як Міжнародний фонд Відродження та IREX, а також корпоративні донори. Один із них, компанія “Електросвіт”, щомісячно підтримує проєкт.
“Ми раді, що бізнес долучається до нашої ініціативи, але для повноцінної роботи простору потрібно ще більше підтримки”, – наголошує Оксана.
Вона також підкреслює важливість простору для “Промприладу”: “Це місце стає магнітом для людей, які хочуть допомагати ветеранам і відчувати свою залученість у створенні спільного майбутнього”.
“ветераницивільні ПЕТРОС” у соціальних мережах:
- Фейсбук – https://www.facebook.com
- Інстаграм – https://www.instagram.com/petros.ua/
