У 2019 році в розвиток палацу Потоцьких вкладуть 10 мільйонів

Палац Потоцьких і вся його територія перейшли у комунальну власність ще в лютому минулого року.

За цей час там провели кілька фестивалів, купу виставок, майстер-класів, кінопоказів, навіть відтворювали історичні битви. Втім, жодних реставраційних робіт чи археологічних досліджень минулого року так і не розпочали.

На час різдвяних свят у Франківську браму палацу Потоцьких відкрили. На вході гостей і колядників зустрічає мінімалістична шопка у стилі орігамі. За кілька років її планують доповнити й іншими скульптурами, пише  Репортер.

Втім, поки що далі шопки зайти не вдасться – решту території відгородили парканом. Що за ним і коли палац справді отримає друге життя, а не лише атракції, «Репортеру» розповів Володимир Гайдар, директор КП «Простір інноваційних креацій «Палац».

Розмовляємо в офісі комунального підприємства на Дністровсь­кій. До цього команда Гайдара, яка нині налічує 13 людей, приміщення для роботи не мала. Тому зустрічатися доводилося, де випаде. Приміщення їм надали лише з нового року.

«Згодом нас буде навіть трошки більше. Але наразі вже на кожному напрямку люди є, – говорить Володимир Гайдар. – Одним із моїх заступників є Михайло Дейнега (колишній директор Музею мистецтв Прикарпаття – Ред.), а в нього є хороші контакти з польським міністерством, що опікується охороною пам’яток за межами республіки. Крім того, він ще раніше мав намір зробити у палаці великий мистецький центр і робив перші плани з пристосування».

Загалом напрямків роботи у «палацового» комунального підприємства є чотири – проектно-вишукувальний, інвестиційно-маркетинговий, відділ організації власних та гостьових подій та відділ забезпечення, тобто господарський. Проектно-вишукувальний напрям очолила архітекторка, викладачка ІФНТУНГ Лариса Поліщук.

«Ми готуємо завдання для підрядників, дослідних і проектних організацій. Досі цим займалися львів’яни – Політехніка та окремі її працівники-підприємці (ФОПи). Вони першочергово з’ясовували фізичний стан будинків – де треба робити протиаварійні роботи, а де реставраційні», – говорить Володимир Гайдар.

Наразі вже готові висновки по кожному будинку, є акти обстеження, реставраційні завдання. За словами Гайдара, на один із будинків – палацовий, який нині є в найгіршому стані – вже уклали договір з Львівською політехнікою на протиаварійні роботи. Далі планують будинок досліджувати – робити зондажі, розкривати кладку, дивитися на пошаровість тиньку, фундаменти, бо там за цей час було кілька перебудов. Запускати людей у палацовий будинок особливо небезпечно.

Палац прийматиме конгреси

Володимир Гайдар каже, що цього року планують розпочати ремонтно-реставраційні роботи у хірургічному корпусі, який зберігся найкраще. І до кінця 2019 року мають намір завершити принаймні внутрішні роботи.

Наразі вже шукають підрядників на столярку й перекриття даху – будуть поєднувати різних виконавців, бо роботи там багато, а хочуть вписатися в терміни.

«Роблять це і Козакевичі, і Бончук, я знайшов ще двох, з якими треба ще перебалакати, – розповідає Гайдар. – Мені здається, добре буде зібрати усіх, дати їм по фасаду і матимуть можливість безпосередньо на об’єкті показати, хто що може. Сьогодні досить популярний термін «конкуперація» – конкуренція в кооперації. Думаю, в нас і пам’яток, і столярки вистачить на всіх, лиш би було кому робити».

Загалом Володимир Гайдар планує до вересня повністю закінчити хірургічний корпус всередині. А потім перейти і на фасад. Каже, покрівлю доведеться замінити цілком, карнизи – ремонтувати. Також планують утеплити горище й ті вікна, які є, щоб не було спокуси їх замінити.

«Корпус має більше тисячі мет­рів, тож якщо не забезпечити ущільнення, тепловтрати будуть великими. Мені приємно нарешті говорити про практичні речі, які будемо реалізовувати, – говорить Гайдар. – Треба буде робити нові розводки. Підлогу міняти не будемо, спробуємо теж ремонтувати. Паралельно будемо змінювати пристосування самих будинків, бо всі корпуси нині в техпаспорті вказані як лікувальні. Є велика ймовірність, що до нас зайде Українська академія лідерства (УАЛ). І є всі передумови для створення конгрес-центру – проведення презентацій, круглих столів, конгресів. Перший і другий поверхи будуть використані під тренінгові і конференційні зали. Можуть бути приміщення для проживання, гуртожиткового типу. Це вже буде шоста філія УАЛ».

Каже, в реалізації задуманого рівняються на поляків – замок у Ланцуті та віллу Деціуша у Кракові, де теж є конференц-зали з рестораном і готелем.

Чотири роки на археологію

Щодо розкопу перед палацом, то його таки мають засипати піском. Каже, поки висипали лише одну машину. А де решта – це питання до департаменту архітектури.

«Це ще більший об’єкт, ніж Тисменицька брама і він не доведений до кінця за жодним напрямком, – говорить Гайдар. – У Василя Романця є археологічні звіти, але треба далі досліджувати і головне розуміти, чи розкопувати ще, чи музеєфікувати те, що є. Це складна інженерна споруда і для музеєфікації потрібно укріпити її береги, зробити водовідведення, дренажі, вентиляцію, освітлення, зафіксувати ті артефакти, аби уникнути руйнівних процесів. Аби зафіксувати, що це не захоронення, а один із етапів подальшої роботи, на себе має взяти зобов’язання архітектура чи охорона культурної спадщини – міська або обласна».

Що ж до археологічних дослід­жень на території палацу, то за перші місяці планують написати програму і закласти перші шурфи. Каже, попередню програму розробили фахівці Львівської політехніки, тож залишається лише доопрацювати її.

«Ті інженерні шурфи, що в нас є, вже показали напрямок, куди можна рухатися. Є перші дані і з картографічних матеріалів, – каже Володимир Гайдар. – Археологія триватиме орієнтовно до середини другого етапу – 2022 року. Для цих робіт плануємо залучати архітекторів-археологів на договорній основі. Зокрема, Зеновія Федунківа, який долучався і фіксував знахідки в інженерних шурфах. У середині січня напрацювання мають представити у попередньому звіті».

На 2019-2020 рік запланували ще й прокладення усіх мереж. Володимир Гайдар каже, що вони пройдуть старими коридорами, аби не завадити археології.

Гайдар пропонував Федунківу зайнятися археологічними розкопками на території палацу. Паралельно веде переговори з архітектором-археологом Юрієм Лукомським, який розкопував Галич, Десятинну церкву, допомагав з Тисменицькою брамою. Він вестиме науковий супровід і за потреби допомагатиме.

Грошей багато не буває

Міська рада виділила на КП «Простір інноваційних креацій «Палац» 10 мільйонів – такої суми ще не бачила жодна інша пам’ятка міста, як і весь відділ охорони культурної спадщини.

Однак, на все, що запланував Володимир Гайдар із командою, і цього забракне. Тож вони планують шукати додаткові джерела фінансування. Цим займеться інвестиційно-маркетинговий відділ. Його роботу курує ще одна заступниця Володимира Гайдара – Оксана Ковальчук, яка працює з грантовими програмами.

«Найбільше грошей піде на протиаварійні роботи і реставрацію хірургічного корпусу. Є надія, що вистачить, – говорить Гайдар. – Ми подали вже три гранти. Шукаємо також для цього партнерів, бо є гранти, на які не можемо податися як комунальне підприємство. Задіємо для цього і благодійний фонд «Комплекс палацу Станіслава Потоцького з брамами». Є надія і на державну підтримку від Мінрегіонбуду – вони формують програму на реставраційні роботи, тож як тільки з’являться умови участі, будемо подаватися. Сподіваюся, так зможемо залучити додаткові гроші на хірургічний корпус».

Серед глобальних планів – зробити фото- та відеостудію – відновити інтер’єри палацового і лікарняного періоду, які можна було б здавати в оренду для зйомок. Після хірургічного корпусу братимуть в роботу одноповерхові будинки – пристосують в заклад харчування з коворкінгом, якщо вдасться облаштувати його у приміщенні горища. Втім, додає Гайдар, перед пристосуванням споруд проведуть обговорення, щоб знати, як на такі ідеї реагують люди.

Всього ж, згідно з «Програмою збереження, використання та розвитку колишнього палацу Станіслава Потоцького з брамами на 2018-2026 роки», планують залучити 115 млн грн. З них з міського бюджету – 40 %. Плани амбітні.