1 січня 2020 р. в містечку Більшівці у Парку Пам’яті за участю місцевого пароха УГКЦ о. Василя Завірача та голови Більшівецької ОТГ Василя Саноцького відбулося вшанування події 75-літньої давнини, інформує Правда.іф.
1 січня 1945 року, українськими партизанами було звільнено 45 осіб з Більшівецької тюрми НКВД, які очікували своєї депортації до Сибіру. Це відбулося внаслідок успішної військової операції на районний осередок енкаведистів в Більшівцях, що здійснила чота УПА під командою уродженця Більшівців Стасюка Олекси “Синього” зі сотні “Гайдамаки” (сотенний командир Володимир Верещинський, “Ясмін”).
Повстанці змусили комуністів, після сильного опору, повністю покинути всі приміщення в Більшівцях, в тому числі і в’язницю, де утримували та катували людей, і забарикадувались за грубими стінами давнього домініканського костелу.
“На сьогодні ми не знаємо подальшу долю тих 45 звільнених осіб, але, скоріш за все, їх оминула тяжка участь тих 59 людей, чиї останки були віднайдені пошуковцями КП “Пам’ять” влітку 2019 року поблизу Більшівецької в’язниці, і які так і не дочекались своєї відправки до Сибіру, будучи замордовані енкаведистами”, – йдеться в дописі Tumkiv Vasil у соцмережі Фейсбук.
2020 рік Івано-Франківською обласною радою проголошений роком пам’яті жертв депортацій комуністичного окупаційного режиму. В основі заходу в Більшівцях, що з першого дня року ознаменував вшанування пам’яті депортованих, була молитва за загиблими та депортованими. На заході був присутній племінник Олекси Стасюка Остап Шикета, мати якого Емілія, також була в підпіллю, і розповідала йому про цю бойову акцію повстанців, що підтверджуються і документальними даними з архівно-кримінальної справи Володимира Верещинського.
Щоправда, за іншими архівними матеріалами на основі звітів УПА дана подія відбулась декількома днями раніше, 23 грудня 1944 року. Тим не менше, важливою є пам’ять жителів Більшівців про ті події і про свого славного земляка Стасюка Олексу, який пізніше отримав поранення в ногу під час бою з енкаведистами на Рогатинщині та потрапив в полон. Був відправлений до Бережан, де й помер від зараження крові.
На сьогодні в Більшівцях зберігся родинний будинок Олекси Стасюка, на якому доречно було б встановити пам’ятну таблицю в його честь.
