У Більшівцях на фасаді дитячої школи мистецтв 1 січня відкрили пам’ятну дошку про те, що з 1945 до 1957 року там було відділення НКВС. У ньому чекісти замордували сотні українських патріотів.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
У 2019 році неподалік цієї будівлі представники комунального підприємства “Пам’ять” провели ексгумацію 59 тіл ув’язнених, а також знайшли написи на стінах колишньої в’язниці, які залишили поневолені, розповів Суспільному директор організації Василь Тимків, передає Правда.іф.
На тому місці встановили хрест. Людей перепоховали на цвинтарі.
“Тут утримувалися родини українських повстанців, які очікували своєї висилки. Зрозуміло, що тут — холод, недоїдання, інфекційні хвороби. До того ж — катування, безумовно, бо вимагали зізнатися про своїх родичів. Можливо, ще хтось переховувався з повстанців у криївках. Намагалися витягнути будь-яку інформацію, аби їх вибити у схронах. І люди залишали написи на стінах. Хтось намагався залишити ім’я, дату чи село, звідки родом”, — каже директор комунального підприємства “Пам’ять” Василь Тимків.
Прикарпатка Ярослава Величко розповідає, її маму — Ганну Кащій із села Кінашів, яка була зв’язковою УПА, чекісти утримували та катували у тій в’язниці.
“Коли мама передавала ту штафету, її зловили і привезли сюди, у в’язницю. Це — те, що вона мені розповідала. І мама тут сиділа. Її дуже катували. Їй п’яти відбили, руки пхали у двері і зачиняли. Одного разу її після катування несли через всі Більшівці, а люди з Кінашева йшли і навіть не впізнали, коли її несли на тих ношах. І сказали енкаведисти, що таке буде зі всіма, хто допомагатиме бандерівцям”, — розповідає донька зв’язкової УПА Ярослава Величко.
Прийшов на відкриття пам’ятної дошки і син повстанця Ярослав Салига. Чоловік розповідає, у 1945 році його батько — Йосиф Салига у складі сотні УПА Данила Рудака на псевдо Чорний мав бій поблизу Більшівців із чекістами.
“Енкаведисти дізналися, де вони переховуються. То був липень, дуже спекотно було. Вони зайшли у лісок і відпочивали. Якийсь зрадник, напевно, навів, і коли повстанці спали, на них напали. Але вони зорієнтувалися вчасно і настільки дали гідний бій, що енкаведисти втікали, аж сюди вони їх гнали”, — каже Ярослав Салига.
Ініціював відкриття дошки парох місцевої церкви Різдва Христового — отець Василь Завірач.
“Я думаю, що це — дуже добре. Якраз у нинішній час нехай народ знає, задумається, прочитає, що тут було і що робилося”, — каже парох церкви Різдва Христового Василь Завірач.
За словами керівника підприємства “Пам’ять” Василя Тимківа, для відкриття пам’ятної дошки обрали саме 1 січня, адже цього дня 1945 року повстанці атакували цю в’язницю та визволили з неї майже сотню людей.
