Диван на коліщатках в темній вітальні

У далекому 1947 році на Рожнятівнищі від рук енкаведистів загинуло 9 повстанців

Автор: Світлана Якимчук
07/11/2019 12:18
-Реклама
-Реклама
-Реклама
Новий житловий центр у місті City by Blago
-Реклама
ЖК Silver, старт продажу, вигідна ціна, сучасне планування.
-Реклама
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні

Восени 1947 року в урочищі «Плаїк» поблизу села Гриньків Рожнятівського району героїчно загинули охоронці провідника пропаганди Карпатського крайового Проводу ОУН Степана Слободяна-«Єфрема».

Реклама: Місцеві пропозиції
Ціни на лазерну епіляцію у Києві
Лазерна епіляція пахв: Безкоштовно

Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!

1-го жовтня 2017 року в урочищі за ініціювою Братство УПА разом з Осмолодським ЛГ відкрили криївку, де від рук енкаведистів загинуло 9 повстанців, інформує Правда.іф.

Історію смерті повстанців розповів Olek Shkil:

“Раненько, 5 листопада 1947 р. енкаведисти з усіх боків обступили криївку біля Гринькова і стали кричати: «Бандити, здавайтеся». Через запасний вихід з бункера Юрів Василь «Грім» вистрілив і вбив одного енкаведиста. У той час повстанці вибігли з бункера і Богославець Гаврило “Галичанин” кинув гранату, від якої загинув сам і ще один енкаведист. Осадчук Ярослав «Хмара» побіг до річки Лімниці. Вже хотів її переходити, але на іншому боці побачив енкаведистів. Щоб не попасти ворогам живим у руки, він підірвав себе гранатою.Загинув біля теперішньої могили Січовим Стрільцям. Юрів Параска тікала в напрямку с.Гриньків, та ворожа куля її наздогнала. Вона впала на городі між деревами за сто метрів від місця загибелі Ярослава. Ярослав і Параска зустрічалися і хотіли одружитися. Хоч як повстанці відбивалися, дев’ятеро з них було вбито в цьому нерівному бою.

Зміг врятуватися лише Гелетій Леон «Тиса». Поранений, він ледве добрався до лісосіки і впав непритомний. Лісоруби перенесли його в надійне місце, прикрили смерековим гіллям, а ввечері допомогли перебратися на хутір Бабське до своїх родичів. Там йому перев’язали рану і через кілька днів він пішов у с. Завій і ще три роки воював проти загарбників. Гелетій Леон «Тиса» разом зі своїм товаришем загинули в 1950 р. в лісі коло с.Сливки.

Енкаведисти привезли вбитих повстанців до Перегінська. Серед них було вісім чоловіків і одна дівчина. Вбиті лежали на території бувшої тюрми НКВС.

Для впізнання вбитих повстанців людей зганяли з багатьох сіл – Гринькова, Ясеня, Вільхівки, Перегінська. Але родичі вбитих боялися признаватися, що там був їх син чи дочка, брат чи сестра, бо знали, що після того на них чекали тюрма або Сибір.

Вбиті повстанці лежали у Перегінську два дні. На третій день тіла вбитих були викрадені. Знайшлися сміливці, які підпоїли вартових і вночі, коли ті лягли відпочити, вивезли вбитих на двох возах. Щоб колеса по дорозі не стукотіли, їх обмотали ганчір’ям і повісмом. Вбитих повстанців привезли на горішній цвинтар у Перегінську і поховали в Братській могилі”, – йдеться в дописі.