Сьогодні Державний земельний кадастр в автоматизованому порядку забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання та постачання геопросторових даних про об’єкти земельного кадастру за єдиною методологією, що дозволяє до мінімуму спростити внесення та отримання відомостей Державного земельного кадастру.
На даний час Державний земельний кадастр містить інформацію про сформовані та зареєстровані земельні ділянки, відомості про які внесено до нього на підставі відповідної документації із землеустрою.
Ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є кадастровий номер. Перевірити наявність своїх земельних ділянок в Державному земельному кадастрі можливо на веб-порталі Публічної кадастрової карти України за посиланням: https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta
Головне управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області звертає увагу громадян, підприємств, установ та організацій області на необхідності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, право власності (користування) на які посвідчено правовстановлюючими документами (державними актами, договорами оренди) в тому числі коли таке право виникло до 2004 року, але відомості про такі ділянки не внесені до кадастру.
Якщо відомості про такі земельні ділянки не внесені до Державного земельного кадастру і не мають кадастрового номера, то це ускладнює земельні транзакції (продаж, міна дарування, спадкування, тощо) та спричиняє додаткові ризики для прав власності та користування земельними ділянками.
Звертаємо увагу, що саме власники, землекористувачі передовсім повинні бути зацікавлені в тому щоб земельна ділянка була внесена до системи Державного земельного кадастру та коректно відображена.
Державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з присвоєнням їм кадастрового номера здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
На початку незалежності (1991-1993 роки) частина колгоспних полів була поділена і роздана людям під городи.
Це добра справа і одна з найбільших заслуг української влади.
Але справу до кінця не довели!
Питання:
Чому зразу не було закріплено за людьми право постійного користування ними (чому не присвоєно кадастрові номери, не виготовлені державні акти)?!
Чому люди мусять місяцями-роками оббивати пороги бариг і корупціонерів, витрачаючи на це час, кошти і здоров’я, щоб приватизувати землю свою, своїх батьків і дідів, яка автоматично повинна переходити їм в власність?!
Чому чесні і порядні люди повинні потерпати від корумпованих чиновників і агресивних, ласих до чужого сусідів?!
Я вже не дивуюся більшовикам, “освободітєлям”, ”ополчєнцам”, китайським хун вен біновцям, камбоджійським червоним кхмерам… Але наша українська влада могла би бути кращою, закони могли би бути досконаліші, люди могли би бути добріші і чесніші (тим більше на заході України).
В культурних і цивілізованих державах добробут і безпека людини залежить від її чесності і порядності. В варварських і дикунських державах добробут і безпека людини залежить від чесності і порядності інших людей (наприклад: сусідів, чиновників на місцях).