Facebook активно сприяє російським інформаційно-психологічним операціям.
Так, зокрема, це відбувається через рекламні дописи, в яких нарікають на різноманітні проблеми та іншу зраду, яка має на меті підірвати моральний дух українців.
Завдання таких дописів — викликати емоції, ставити реакції та писати гнівні коментарі (що робити непотрібно, аби не популяризувати їх).
Водночас такі дописи хоч й написані українською мовою, втім не є абсолютно точними через недоліки перекладу.
Так, наприклад, ворожі боти поширюють у Facebook заклики до проведення мітингу й кличуть на них іванофранківців. Як бачимо, російське слово “отрожает” боти переклали на “відображає”, що і є очевидним доказом, що такі повідомлення йдуть з росії, передає Правда ІФ з посиланням на Фіртку
Про дотичність до таких повідомлень ворожих ботів також свідчить фейкова сторінка, з якої цю інформацію поширюють.
На що насамперед звертати увагу, щоб не вестись на маніпуляції у соціальних мережах:
- Заголовок
Неправдиві новини часто мають яскраві та емоційні заголовки, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо, читаючи заголовок, він видається за межами реальності, то, найімовірніше, так воно і є.
- Хто є автором публікації
Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?
- Слідкуйте за помилками
Зазвичай у фейкових новинах допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.
- Перевіряйте факти
В основі неправдивої інформації завжди лежить факт, який можна перевірити.
- Звертайте увагу на емоційну лексику
Часто її присутність у тексті свідчить про неправдивість інформації. Врахуйте, заголовки, що апелюють до емоцій: на кшталт: пекло, напасть, смерть – теж одна з ознак брехні. Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.
Зауважимо, що базу того, що користувач бачить у Facebook залежить від його дій: залежно від того, що він вподобає, прокоментує та поширює. Тому, коли ви бачите у стрічці ту чи іншу інформацію, яка здається вам підозрілою, то насамперед проаналізуйте, як ви взаємодієте з дописами у соцмережі.
Адже саме так й формується інформаційна бульбашка: ви самі вибираєте, як взаємодіяти з контентом. Не дайте скористатись цим професійним маніпуляторам.
Рекомендуємо слідкувати та споживати новини з перевірених медіа. Проте, пам’ятайте, що помиляються усі, тому будь-яку інформацію треба фільтрувати й перевіряти.
Коли бачите у своїй стрічці відверту дезінформацію — заблокуйте такий допис й поскаржтеся на нього або спростуйте у коментарях. Водночас не вступайте у політичні дискусії й гнівні розмови, адже адекватної реакції й конструктиву від провокаторів не буде.
У наш час свідоме споживання й відповідно поширення контенту стало необхідністю — український реципієнт став збудженим та застрашеним, а тому виникла ще більша потреба у виробленні критичного мислення та перевірці інформації.
