Facebook активно сприяє російським інформаційно-психологічним операціям.
Так, зокрема, це відбувається через рекламні дописи, в яких нарікають на різноманітні проблеми та іншу зраду, яка має на меті підірвати моральний дух українців.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Завдання таких дописів — викликати емоції, ставити реакції та писати гнівні коментарі (що робити непотрібно, аби не популяризувати їх).
Водночас такі дописи хоч й написані українською мовою, втім не є абсолютно точними через недоліки перекладу.
Так, наприклад, ворожі боти поширюють у Facebook заклики до проведення мітингу й кличуть на них іванофранківців. Як бачимо, російське слово “отрожает” боти переклали на “відображає”, що і є очевидним доказом, що такі повідомлення йдуть з росії, передає Правда ІФ з посиланням на Фіртку
Про дотичність до таких повідомлень ворожих ботів також свідчить фейкова сторінка, з якої цю інформацію поширюють.
На що насамперед звертати увагу, щоб не вестись на маніпуляції у соціальних мережах:
- Заголовок
Неправдиві новини часто мають яскраві та емоційні заголовки, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо, читаючи заголовок, він видається за межами реальності, то, найімовірніше, так воно і є.
- Хто є автором публікації
Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?
- Слідкуйте за помилками
Зазвичай у фейкових новинах допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.
- Перевіряйте факти
В основі неправдивої інформації завжди лежить факт, який можна перевірити.
- Звертайте увагу на емоційну лексику
Часто її присутність у тексті свідчить про неправдивість інформації. Врахуйте, заголовки, що апелюють до емоцій: на кшталт: пекло, напасть, смерть – теж одна з ознак брехні. Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.
Зауважимо, що базу того, що користувач бачить у Facebook залежить від його дій: залежно від того, що він вподобає, прокоментує та поширює. Тому, коли ви бачите у стрічці ту чи іншу інформацію, яка здається вам підозрілою, то насамперед проаналізуйте, як ви взаємодієте з дописами у соцмережі.
Адже саме так й формується інформаційна бульбашка: ви самі вибираєте, як взаємодіяти з контентом. Не дайте скористатись цим професійним маніпуляторам.
Рекомендуємо слідкувати та споживати новини з перевірених медіа. Проте, пам’ятайте, що помиляються усі, тому будь-яку інформацію треба фільтрувати й перевіряти.
Коли бачите у своїй стрічці відверту дезінформацію — заблокуйте такий допис й поскаржтеся на нього або спростуйте у коментарях. Водночас не вступайте у політичні дискусії й гнівні розмови, адже адекватної реакції й конструктиву від провокаторів не буде.
У наш час свідоме споживання й відповідно поширення контенту стало необхідністю — український реципієнт став збудженим та застрашеним, а тому виникла ще більша потреба у виробленні критичного мислення та перевірці інформації.
