Сьогодні в книгарні “Сенс” відбулася презентація роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів», який видавництво Vivat перевидало наприкінці 2025 року, інформує Правда.іф.
Модерував захід автор телеграм-каналу «Перехресні стежки» Олексій Рафалович. «Дванадцять обручів» — роман письменника Юрія Андруховича, який був виданий вперше у 2003 році. Це постмодерний роман-колаж: історія пригод групи випадкових попутників, які опиняються в загадковому пансіонаті в карпатських околицях 90-х.
Одна з ліній роману пов’язана з містифікованою «біографією» галицького поета Богдана Ігоря Антонича.
“Для мене українська поезія починалася з Антонича, це моя перша поетична любов. Коли кожен рядок поета тебе змінює. Згодом, в аспірантурі, я, можна сказати, взяв на себе валізу без ручки, коли погодився написати і захистити дисертацію про цього поета. Ще пізніше, коли вкотре перечитав його текст “Корчма на місяці”, то подумав, що з цього може бути роман. Мені хотілося показати того Антонича, яким він міг би бути, того, який є в його поезіях. Моєю ціллю було спробувати зануритися в цей феномен. Колись у Львові жив поет, дуже недовго прожив і як на свій вік залишив багато. Що, якщо ці вірші нікуди не зникли, а реально співіснують з нами. І наші сучасники, які цих текстів не читали, опиняються всередині цих віршів і починають діяти за їхньою логікою”, – розповів під час презентації Юрій Андрухович.
Він також розказав історію присвяти до цього твору. Власне, присвята звучить: “Соломії, Крістіану та іншим”: “Сумні новини про тих, хто буквально щойно був з нами, але їх уже немає. У 2009 році ми саме відсвяткували прихід Нового року, прийшли додому і прочитали про те, що померла Соломія Павличко. Крістіан – поет, один з тих диваків, які полюбляли приїжджати до Львова. Я з ним зустрівся у грудні 2001 у Відні, а десь через 10 днів по тому я отримав новину, що його уже нема. Це і Григорій Гонгадзе, і ще ціла галерея людей, які були в моєму житті і яких я втрачав. Книга присвячена усім їм”.
У перевиданому тексті нічого не змінено по суті, крім узгодження з теперішнім правописом. Тобто осучаснена мовна версія.
“Роман описує химерний і похмурий світ України 90-х із усіма суперечностями, із тим, як вона проходить процес автодеколонізації, самозаглиблення й самовизначення. Країна проходить свої дванадцять обручів: від від ейфорійного старту до темних закутків, де свобода поки що більше нагадує нічну трасу без дорожньої розмітки. І ті всі нічні переїзди, розмови, галюцинації на межі й затяжні блукання — це не просто пригодницька лінія, а щоденник країни. Зараз ця лінія через часову дистанцію прочитується геть інакше, аж до подиву, як сильно змінились усі ми й наш простір. І водночас текст Юрія Андруховича зберігає актуальність і принадливість, як це завжди буває з доброю літературою”, – так написала про твір”Дванадцять обручів” заступниця головного редактора видавництва «Vivat» Олена Рибка.
