У середу, 23 вересня, в Івано-Франківському драмтеатрі відбулася пресконференція з приводу прем’єри нової вистави “Мадам Елен”.
Прем’єра вистави мала бути ще 18 березня, але її перенесли через карантин. Ті, хто придбав квитки на 18 березня, зможе побачити виставу 24 вересня. Ті, хто мав квитки на 19 березня, зможе ними скористатися 25 вересня. Також виставу зіграють 26 і 27 вересня, квитки ще можна купити, пише Репортер.
Роль мадам Елен зіграє Оксана Іваницька, журналістки – Вікторія Юрців, француза – Юрій Хвостенко, який перейшов у франківський театр з Львівського театру Заньковецької. Режисер – Жуль Одрі.
“Це вистава без матеріалу. Це продовження теми спогадів, яка почалася у виставі “Фелікс Австрія, – каже Жуль Одрі. – Я зустрівся з Оленою, вона говорила французькою, як я. Мене здивувало, як можна жити 70 років в Україні, але не забути мову, мріяти повернутися у Францію”.
За словами Жуля Одрі, ця вистава буде не тільки про життя Елен, а й взагалі про еміграцію.
“Для мене це незвична вистава. Це сповідь Жуля, сповідь Елен. Це така сповідь для них обох, – каже Юрій Хвостенко. – Я теж свого роду емігрант, нещодавно сюди переїхав. Тому обставини так склалися невипадково”.
Елен Боєчко (в дівоцтві – Максимич) народилася у французькому Реймсі в 1937 році у сім’ї українських емігрантів. У 1947 році, коли Елен було десять, батьки таки відправилися в Україну. Сім’я оселилася у Чорткові Тернопільської області. Пізніше Елен оселилася у Франківську, де викладала французьку мову.
Жуль Одрі зустрів 82-літню пані Елен завдяки її невістці Юлії Боєчко і захопився історією жінки. Потім він відвідав її рідне село Ґурже, де відшукав інформацію про Елен. Також режисер зустрічався зі самою Оленою Боєчко. До речі, пані Боєчко відвідає завтра прем’єру.
“Я радий, що у нас є Жюль Одрі. Він своїми дивними методами дбає про французько-українську любов”, – говорить директор театру. – Ми чекаємо вас у театрі. У зв’язку з карантинними обмеженнями, заповненість залу буде 50%”.
За словами Держипільського, робота над новими виставами в театрі продовжуються, їхні прем’єри будуть скоро. Але важко щось спланувати через те, що ситуація з карантином міняється постійно.
“Також ми плануємо зіграти в Делятині “Гуцулку Ксеню” 3 жовтня, там, де була її прем’єра. А 11 – в Косові, як історично планував Барнич. Але це зможемо знати точно згодом, – каже Ростислав Держипільський. – Такі вистави дають нове дихання. Тому практика вистав у районах продовжуватиметься”.
