Сьогодні у Івано-франківському університеті Нафти і Газу на базі кафедри екології відкрили авдиторію 5105, яка носитиме ім’я її засновника та видатного науковця Адаменка Олега Максимовича.
Це друга така кафедра, перша відкрита в Одесі, інформує Правда.іф.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Вчений все своє свідоме життя присвятив науці, вивченню екологічних процесів, його численні роботи отримали широке визнання. Академік прогнозував з майже стовідсотковою вірогідністю картину паводків, зокрема на території Івано-Франківської області. Досліджував шкідливі викиди підприємств, їх рівень забруднення навколишнього середовища.

У його науковому доробку понад 500 робіт та чимало книг. Адаменко Олег Максимович увійшов у тисячу найкращих науковців світу. Був заслуженим діячем науки і техніки України, Лауреатом Державної премії СРСР в галузі науки, доктором геолого-мінералогічних наук, професором, академіком Академії наук технологічної кібернетики України, академіком нафтогазової академії України, академіком Міжнародної академії наук, досліджень, технологій та інженерії, віце-президентом Підкомісії з геоархеології палеоліту.




«Він залишився в університеті шанованим і потужним науковцем, який своєю працею фундаментально змінив екологічну науку в Україні загалом. Зробив внески у різні напрямки екологічних наук.
На основі його вчень проводиться підготовка здобувачів освіти 3 рівня аспірантів. Хочемо, щоб науковий доробок вченого мав не лише ознайомлювальну, а й практичну мету», – розповідає ректор університету Ігор Чудик.

Внук академіка, доцент кафедри екології Зорін Денис Олексійович, завжди був однодумцем і учнем, котрий пішов шляхом дідуся.

«Разом працювали над книгами та проєктами. Розробляли проєкт протипаводкової системи на прикладі Дністра, прогнозували, які території і коли можуть бути затоплені. Останньою спільною роботою була «Парк льодовикового періоду», брали активну участь у створенні «Парку історії Землі» біля Богородчан», – згадує Зорін Денис.









