Сьогодні у Івано-франківському університеті Нафти і Газу на базі кафедри екології відкрили авдиторію 5105, яка носитиме ім’я її засновника та видатного науковця Адаменка Олега Максимовича.
Це друга така кафедра, перша відкрита в Одесі, інформує Правда.іф.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Вчений все своє свідоме життя присвятив науці, вивченню екологічних процесів, його численні роботи отримали широке визнання. Академік прогнозував з майже стовідсотковою вірогідністю картину паводків, зокрема на території Івано-Франківської області. Досліджував шкідливі викиди підприємств, їх рівень забруднення навколишнього середовища.
У його науковому доробку понад 500 робіт та чимало книг. Адаменко Олег Максимович увійшов у тисячу найкращих науковців світу. Був заслуженим діячем науки і техніки України, Лауреатом Державної премії СРСР в галузі науки, доктором геолого-мінералогічних наук, професором, академіком Академії наук технологічної кібернетики України, академіком нафтогазової академії України, академіком Міжнародної академії наук, досліджень, технологій та інженерії, віце-президентом Підкомісії з геоархеології палеоліту.
«Він залишився в університеті шанованим і потужним науковцем, який своєю працею фундаментально змінив екологічну науку в Україні загалом. Зробив внески у різні напрямки екологічних наук.
На основі його вчень проводиться підготовка здобувачів освіти 3 рівня аспірантів. Хочемо, щоб науковий доробок вченого мав не лише ознайомлювальну, а й практичну мету», – розповідає ректор університету Ігор Чудик.
Внук академіка, доцент кафедри екології Зорін Денис Олексійович, завжди був однодумцем і учнем, котрий пішов шляхом дідуся.
«Разом працювали над книгами та проєктами. Розробляли проєкт протипаводкової системи на прикладі Дністра, прогнозували, які території і коли можуть бути затоплені. Останньою спільною роботою була «Парк льодовикового періоду», брали активну участь у створенні «Парку історії Землі» біля Богородчан», – згадує Зорін Денис.
