Письменниця Софія Андрухович анонсувала вихід нового роману “Катананхе”. Книга вийде ближче до кінця весни. Анотації книги ще немає, проте авторка поділилася деякими сюжетними деталями книги в інтерв’ю Радіо Культура.
Про це пише Правда.іф з посиланням на “УП. Життя”.
Від початку Софія Андрухович створювала збірку “легковажних”, навіть еротичних оповідань, проте з часом історія обросла новими сенсами. В результаті письменниця створила повноцінний роман, який пов’язала з любовними історіями та досвідом війни.
“Коли я взялася за друге оповідання і почала над ним працювати, то зрозуміла, що воно просто на очах розростається. І воно перетворюється у щось зовсім інше, перестає бути таким легковажним. І з’явилося дедалі більше якихось інших сенсів, які я від початку не планувала. Врешті я побачила, що це вже не оповідання, а повість”, – розповіла Софія Андрухович.
Назва “Катананхе” відсилає до однойменної квітки, за якою на клумбі доглядає одна з головних героїнь. Іншою назвою рослини є “стріла Купідона”, і як пояснила Андрухович, це також метафорично пов’язано із сюжетом. Деталей не розкрили, але в творі з головними героями відбувається щось несподіване та компульсивне, чому ніхто не може підкоритися.
Дії “Катананхе” відбувають невдовзі після кінця війни. Україна здобула перемогу та повернула всі свої території і тепер бореться з наслідками. Головні герої прямою мовою не говорять про війну, ця проблема наскрізно проходить через їхні дії, рішення та життя загалом.
“Те, чого я не могла дуже свідомо регулювати, це міра появи і присутності війни, і її наслідків […] Мені хотілося просто натякати, просто окреслювати ситуацію, почуття персонажів, їхні реакції таким чином, щоб читач відчитував десь між рядками, чому ця людина поводиться таким чином”, – додала письменниця.
Ведуча Радіо Культура Ірина Славінська також додала, що у “Катананхе” письменниця зобразила персонажів підлітків. Для Софії Андрухович ця тема безпосередньо пов’язана з її донькою-підліткою:
“Відколи вона почала входити в підлітковий вік, для мене відкрилося дуже багато не те щоб нового, а якраз в тому і річ, що дуже добре відомих речей, пов’язаних з моїм власним підростанням, з якимись моментами забутими чи витісненими”.
