19 квітня відбулась дискусія “Теплого Міста” на тему “Як Івано-Франківську робити більше? Інтеграція ВПО, релокація бізнесу та початок відбудови”, де спікери обговорили важливі питання зміни ринку праці, інтеграції ВПО та релокації бізнесів.
Як відбудувати те, що не знищили? Івано-Франківськ як новий дім для тих, хто його втратив. Яким був досвід Івано-Франківська за рік війни?
Керівниця медіагрупи “Накипіло” Олена Лептуга, поділилась досвідом переїзду та релокації інституції з Харкова та пояснила, чому саме обрали Івано-Франківськ.
“Коли біля кордону збиралась техніка та відчувалося нагнітання ситуації, ми почали планувати що робити, якщо? Хоч ми в це і не вірили, але почали розробляти план, якщо буде евакуація і як діяти для власної безпеки, як вберегти техніку і т.д. Ми прописали кілька маршрутів, куди ми могли б релакуватися, щоб продовжувати працювати. Оскільки у нас конвергентне медіа, де є освітній центр, є радіо, прес-центр і є редакція, то у Франківськ ми перевезли офіс, який був у Харкові. Це дозволило провести кілька подій офлайн, що є взагалі зараз розкішшю, ми зрозуміли наскільки ми скучили за живим спілкуванням. Частина команди залишається в Харкові, але приїжджає трохи відновитися, а Івано-Франківськ став місцем, яке може відновлювати”.
Засновник рекрутингової компанії “SELECT” Віктор Сорока, розказав про роботу з підприємницьким ринком, як бізнес переживає цю ситуацію. Що відбувається з ринком праці в Україні та Івано-Франківську зокрема.
“Остання статистика по Україні – ми вийшли на 75% довоєнного рівня вакансій, а на заході країни показник навіть вищий. Я думаю, що скоро ми стикнемось з іншою проблемою, коли компанії не будуть мати, де знаходити потрібних спеціалістів. У нас не дуже розвинене навчання під час роботи, зміна спеціальності, як це працює в західному світі, тому виходить диспропорція: з одного боку безробіття, а з іншого – спеціалістів, які потрібні бізнесу немає. Подібна ситуація була і до війни. Наявність кваліфікованої робочої сили – це завжди конкурентна перевага для міста. У Франківська є свої плюси і мінуси, з одного боку багато людей приїхало з інших міст і врізноманітнили місцевийринок праці, з іншого боку – не так багато цих людей тут залишається”.
Заступник директора Департаменту інтеграції громад, внутрішньої політики та роботи з ВПО Івано-Франківської міської ради Андрій Деркач, розповів про діяльність Департаменту, в який спосіб займались розміщенням внутрішньо переміщених осіб та які програми були реалізовані адміністрацією за цей час.
“Вже 24 лютого відбулась нарада за участі міського голови, і було чітке доручення підготуватися до прийому людей і це було першочергово. Івано-Франківська громада – це місто і 18 сіл, такі штаби з розквартирування та підтримки ВПО були розгорнуті у кожному населеному пункті. На базі навчальних закладів були розгорнуті масові центри перебування. Дуже багато людей було розміщено в приватному секторі в сільській місцевості. Добрим кроком була наявність соціальних закладів – 4 соціальні їдальні з безкоштовним харчування для тих, хто перебував у місцях колективного перебування. Ці кроки дали можливість прийняти фантастичну цифру – на піку хвилі переселення, у Франківську та навколишніх селах проживало до 45 тис. осіб. Наразі діє державна програма компенсації за комунальні послуги для тих, хто безкоштовно прийняв ВПО, сьогодні їх отримує більше 7 тис. людей.”
Співзасновниця міської лабораторії МetaLab та проєкту Co-haty Анна Пашинська, поділилась досвідом ревіталізації будівель, що знаходились у комунальній, обласній та державній власності у житлові приміщення, облаштування житла, а також розповіла про міську та міжнародну співпрацю і результати роботи.
“Co-haty – інструмент створення житла для внутрішньо переміщених осіб. Ми в перші дні зрозуміли, що Україні потрібно акумулюватися, щоб ми не втратили людей, компанії, університети, нам критично необхідно створити тут житло, інакше люди їдуть далі і ми втрачаємо все, що ми набули. Ми розуміли, що житло – це дуже очевидне, але критичне. Ми вийшли десь наввипередки до міжнародних організацій. Дивились в сторону рішень, які будуть інтегрованими в місто, які дозволять переміщеним особам швидше інтегруватись в нього. Були досить великі приміщення, що пустують в центрі міста, зрозуміли, що будемо тут більше ефективними і всі свої ресурси вкладемо туди”.
