У Франківську місцевий депутат написав заяву до поліції через земельні махінації свого колеги-народного обранця та сільського голови Вовчинця.

На електронну пошту редакції нашого сайту Правда іф, прийшла копія позовної заяви, яку депутат Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Устинський Іван Васильович написав до поліції через зловживання своїх колег-депутатів та сільського голови села Вовчинець Назаром Михайлом Мирославовичем.

Михайло Назар

Депутат звинувачує війта та голову земельної комісії Угренюка Василя Петровича у незаконному “дерибані” 20 гектарів землі у межах Вовчинецької сільської ради, яку вони не дотримуючись визначених законом процедур розділили серед, підставних та наближених на його думку осіб.

Свою позицію Депутат Устинський детально виклав у заяві до поліції, з якою читачі нашого сайту можуть ознайомитись:

З А Я В А

про вчинення кримінальних правопорушень

за ознаками злочинів, передбачених ст.364 (зловживання владою або службовим становищем), ст.365 (перевищення влади або службових повноважень), ст.366 (службове підроблення),

ст. 367 (службова недбалість)  Кримінального кодексу України

Вовчинецьким сільським головою Назаром М.М.

Вовчинецька сільська рада своїм рішенням вилучила у ПрАТ «Івано-Франківське племпідприємство» земельної ділянки площею 26,58 га сільськогосподарського призначення (рілля) в урочищі «Гора».Рішенням Вовчинецької сільської ради №12-7/2017 (12 сесія) від 5.10.2017 року надано дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Вовчинець громадянам згідно Додатку 2.Зокрема, в Додатку 2 вказано наступних громадян:- Шеремета Марія Василівна, орієнтовна площа земельної ділянки 1,75 га в урочищі «Гора»;- Ящишин Олег Михайлович, орієнтовна площа земельної ділянки 1,84 га в урочищі «Гора»;- Левенець Володимир Михайлович, орієнтовна площа земельної ділянки 0,95 га в урочищі «Гора»;- Орчик Василь Михайлович, орієнтовна площа земельної ділянки 1,75 га в урочищі «Гора»;- Човганюк Володимир Васильович, орієнтовна площа земельної ділянки 1,77 га в урочищі «Гора»;- Амброзяк Василь Михайлович, орієнтовна площа земельної ділянки 1,75 га в урочищі «Гора»;- Андрусів Ольга Олександрівна, орієнтовна площа земельної ділянки 1,60 га в урочищі «Гора»;- Худицька Євгенія Михайлівна, орієнтовна площа земельної ділянки 1,50 га в урочищі «Гора»;- Вульчин Дмитро Романович, орієнтовна площа земельної ділянки 1,77 га в урочищі «Гора»;- Орчик Ольга Іванівна, орієнтовна площа земельної ділянки 1,80 га в урочищі «Гора»;- Орчик Олена Анатоліївна, орієнтовна площа земельної ділянки 1,85 га в урочищі «Гора»;- Паркулаб Микола Михайлович, орієнтовна площа земельної ділянки 1,75 га в урочищі «Гора».Загальна площа всіх вищевказаних ділянок складає 20,08 га.Рішенням Вовчинецької сільської ради (18 сесія) від 20.12.2018 року затверджено проекти відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передано земельні ділянки у власність вищевказаним громадянам.На сесії Вовчинецької сільської ради, яка відбулася 5 лютого 2019 року, голова земельної комісії Вовчинецької сільської ради Угренюк Василь Петрович  офіційно заявив перед депутатами, що реалізовується бізнес-план по встановленню сонячних батарей (сонячна електростанція – СЕС), це дуже вигідно для села, вказані особи є підставними, не мають відношення до села і потрібні для того, щоб в подальшому вони переписали зазначені земельні ділянки на одного власника, оскільки потенційний інвестор вимагає наявності права власності на землю для реалізації проекту СЕС, а у законний спосіб передати землю к власність можна лише через земельні торги, заплативши у бюджет села реальна ринкову вартість землі. Його доповнив Вовчинецький сільський голова Назар Михайло Мирославович, які підтвердив реалізацію проекту СЕС за описаною схемою лише при перебуванні землі у приватній власності,  і додав, що це принесе фінансові надходження у сільський бюджет після його повної реалізації.Таким чином, метою оборудки є виведення 20,08 га землі із комунальної власності сільської ради  поза межами земельних торгів (без сплати ринкової вартості) і переведення її у приватну власність. Натомість, очевидно, що потенційний інвестор проекту СЕС  за отриману земельну ділянку кошти заплатить не у бюджет,  а у кишені чиновників, які просувають і реалізовують дану схему.Для надання законності своїм діям Назар М.М. та Шеремета М.В. посилаються на акт на право    постійного    користування   земельною   ділянкою, який є недійсним.В той же час, відповідно до ч.1 ст.134 Земельного кодексу України – земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об’єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

А ч.3 ст.134 Земельного кодексу України визначено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу,

Відтак, шоб обійти проблему земельних торгів і передати землю незаконно саме у власність група осіб за попередньою змовою у складі Вовчинецького сільського голови Назара Михайла Мирославовича та голови земельної комісії Вовчинецької сільської ради Угренюка Василя Петровича  розробила та здійснила схему розподілу даної земельної ділянки площею 20,08 га  на 12 частин та передачі її підставним особам у власність для особистого селянського господарства.Внаслідок реалізації даної схеми територіальній громаді с.Вовчинець завдано шкоди на мільйони гривень. Особиста зацікавленість у даній схемі  голови земельної комісії Вовчинецької сільської ради Угренюка В.П. вбачається навіть із того, що одним із 12 підставних осіб є Човганюк Володимир Васильович, який є рідним братом дружини Угренюка В.П. – Угренюк Людмили Василівни.

Надання земельних ділянок без проведення аукціону суперечить чинному земельному законодавству і є перевищенням повноважень для органу місцевого самоврядування. Враховуючи викладене, Назар М.М. як керівник органу місцевого самоврядування повинен був винести земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) на земельні торги щодо викупу права оренди на неї.

Вовчинецький сільський голова Назар М.М., будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, що забезпечує додержання та реалізацію на відповідній території села вимог Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, являючись посадовою особою територіальної громади села в порушення ст.ст.134,135 Земельного кодексу України не виніс земельну ділянку площею 20,08 га на земельні торги щодо викупу права оренди на неї, чим вчинив зловживання службовим становищем.

Додатково, Назар М.М. – вчинив службове підроблення документів – в порушення вищевказаних вимог законодавства України він підписав, завірив гербовою печаткою сільської ради та видав завідомо незаконні рішення Вовчинецької сільської ради.

При цьому, Вовчинецький сільський голова Назар М.М. умисно, достовірно знаючи про відсутність правових підстав для таких рішень, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам держави, свідомо не скористався своїми правами, передбаченими п.4 ст.59   Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до якого рішення сільської,  селищної,  міської ради у  п’ятиденний строк  з  моменту  його  прийняття  може  бути зупинено сільським,  селищним,  міським  головою  і  внесено   на   повторний   розгляд відповідної  ради із обґрунтуванням зауважень, чим заподіяв істотну шкоду, що виразилася у підриві престижу та авторитету  органів державної влади.

В таких діях групи осіб за попередньою змовою у складі Вовчинецького сільського голови Назара М.М.  та голови земельної комісії Вовчинецької сільської ради Угренюка В.П. вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.364 (зловживання владою або службовим становищем), ст.365 (перевищення влади або службових повноважень), ст.366 (службове підроблення), ст. 367 (службова недбалість)  Кримінального кодексу України.

Пунктом 1 глави 1 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016  № 139, зокрема, визначено: «Це Положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – Реєстр), а також надання відомостей з нього».

Згідно пункту 1 глави 3 (строки внесення відомостей до Реєстру) розділу І даного Положення: «Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про:

– заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення – у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України».

Згідно ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно ч. 2 ст.214 КПК України тільки з моменту внесення відомостей до ЄРДР розпочинається досудове розслідування.

Згідно ч. 4 даної статті відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

Отже, із наведеного, беззаперечно встановлюється, що законом визначено: відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, а з цього слідує, що за результатами розгляду скарги на відмову слідчого у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, рішенням слідчого судді має бути зобов’язано слідчого внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

На це вказує і підготовлене та оприлюднене 12 січня 2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ узагальнення судової практики «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», метою якого є сприяння забезпеченню правильного застосування слідчими суддями процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, що є визначальним з огляду на дотримання законних прав та інтересів людини і громадянина.

В Узагальненні містяться важливі висновки щодо вірного застосування положень КПК України при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

ВСС України наголошено на тому, що заява особи про вчинене кримінальне правопорушення в будь-якому випадку не може розглядатись за Законом України «Про звернення громадян», навіть, якщо результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину. Такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження.

В узагальненні судової практики «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», зокрема, сказано: «Після докорінної зміни процесуального порядку фіксації уповноваженими органами інформації про вчинення кримінального правопорушення, запровадженої КПК, розгляд скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), виявив існування проблем, пов’язаних з необхідністю пошуку належного порядку та підстав задоволення чи відмови у задоволенні відповідних скарг.

Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст. 214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Виходячи з викладеного, у відповідності до ст. 214 КПК України,  прошу Вас:

1) відкрити кримінальне провадження, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та  розпочати досудове розслідування за наведеними фактами відносно групи осіб за попередньою змовою у складі Вовчинецького сільського голови Назара М.М.  та голови земельної комісії Вовчинецької сільської ради Угренюка В.П. за ст.364 (зловживання владою або службовим становищем), ст.365 (перевищення влади або службових повноважень), ст.366 (службове підроблення), ст. 367 (службова недбалість)  Кримінального кодексу України;

2) про прийняті за наслідками розгляду даної заяви рішення з інформацією про внесення відомостей в ЄРДР прошу повідомити у письмовому вигляді на адресу: пров. Гайдея,4, с.Вовчинець Івано-Франківської міськради, 76491.

Про кримінальну відповідальність згідно зі ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину попереджений.

Заявник                                                                                                     І.В.Устинський

«     » ____________ 2018 р.

Нагадаємо, що «Я не вважаю, що створення Івано-Франківської ОТГ є доречним», – голова села Вовчинець