В соцмережах починають ширити різні дописи про падіння рівня води в паркових озерах міста Івано-Франківська.
Містяни активно оговорюють ситуацію, здебільшого пов’язуючи такі зміни через майбутнє будівництво житлового комплексу на сусідній із парком вулиці Дорошенка, розповідає ПІК.
“За парканом (парку, – ред.) будуватимуть дві дев’ятиповерхівки. По іншу сторону — вхід в найбільший і один з двох парків Івано-Франківська. На інших фото озеро, в якому рівень води вже впав десь на метр. Поруч джерельце, вода з якого застоялася, оскільки ледь тече. Отам, де парканець озера — води було по самі поручні. І це активне будівництво ще не почали,” – написав у мережі користувач Максим Сич.
Максим Сич також додав світлини з місця локації в парку:
Реакція керівництва парку
Невтішну тенденцію вирішила прокоментувати директорка КП «Центр розвитку та рекреації» Руслана Василюк. За її словами, судячи з коментарів в мережі, хтось справді хвилюється, хтось повʼязує це з різними недотичними до проблеми факторами.
Водночас, керівниця підприємства, що відповідає за міський парк ім. Т.Шевченка, наголошує на такому ще зовсім нещодавно “далекому” понятті, як наслідки глобального потепління та антропогенних чинниках.
Що каже спеціаліст-еколог
Зрештою, ситуацію фахово прокоментував Михайло Микицей – еколог, інженер геолог-гідрогеолог, провідний хімік сектору хроматографічних випробувань Лабораторії моніторингу вод Західного регіону.
“Варто врахувати, що головними твірними чинниками фізико-хімічного складу та властивостей поверхневих вод у відкритих водоймах Івано-Франківська, які визначають їхній екологічний стан є природний гідрохімічний склад вод, інженерно-технічні особливості та просторова конфігурація кожної штучної водойми (площа водного плеса, середня глибина та максимальна ширина, а також умови та характер живлення (водообміну), ну і звичайно антропогенне забруднення», – розповів Михайло Микицей.
За його словами, є водойми з постійним регульованим водообміном, наприклад міське озеро, а є комплекс менших ставків, які мають гідравлічний зв’язок між собою але джерела живлення в них обмежені винятково природними чинниками. Відповідно між такими водоймами існує суттєва різниця у характері та інтенсивності гідрохімічних та біохімічних процесів, які відбуваються в товщі води.
Цікаво, що функцію підтримання безперервного водообміну міського озера виконують річки Млинівка та її права притока Радчанка, які є унікальними водотоками на території громади. Річний безперервний стік з них формується завдяки виходу підземних вод у підніжжі I надзаплавної тераси Бистриці Солотвинської, по лінії м. Івано-Франківськ — Крихівці – Драгомирчани — Лисець — Стебник. Там зафіксовано понад 12 діючих джерел, води яких пливуть в міське озеро. Таким чином забезпечується висока асиміляційна здатність найбільшого гідрокомплексу міста.
«Інформація про те, що джерело біля міського озера, яке до речі належить до того самого підземного водоносного комплексу, і яке має поверхневий стік у водойму та атмосферні опади є єдиними джерелами надходження свіжої води в озеро, є помилковою. За даними комплексних специфіко-цільових екологічних досліджень у 2023 р. та вимірювань дебіту з джерела на міському озері у 2023 році величина поверхневого стоку з нього становила близько 115 м3 /добу тоді як об’єм припливу свіжої води з р. Млинівки навіть під час літньої та літньо-осінньої межені за 1 годину перевищує цю величину і становить 129,6 м3, або 3758,4 м3/добу, а це майже в 33 рази», – наголосив Михайло Микицей.
Від чого залежить рівень води?
Об’єм води у міському озері при нормальному підпірному рівні, якому відповідає сучасна площа водного дзеркала становить 789 тис. м3 і визначає загальний характер водообмінних процесів у озері. Саме тому водойма має привабливий вигляд впродовж року навіть у під час спекотного посушливого літа, і рідко зазнає помітних змін.
Інша ситуація, каже еколог, характерна для комплексу ставків у парку ім. Т. Шевченка. Тут виняткову роль відіграють атмосферні опади, яких впродовж цього року було не так багато в порівнянні з минулим. Також очевидно недостатня роль єдиного паркового джерельця.
«Щодо паркового озера, то варто зазначити, що в останні роки помітно знижується його дебіт через непоповнення запасів ґрунтової вологи, інтенсивне випаровування, що викликано зміною кліматичних чинників. Крім того по вулиці Дорошенка в приватному секторі також розташований меленький ставок, який є дуже непримітним. Частина води надходить з нього, проте цей стік можна охарактеризувати як стік залишкового «фільтраційного типу», який є наслідком існування під насипними ґрунтами міста давніх русел струмків та водотоків, які живили паркові озера в минулих століттях», – каже Михайло Микицей.
Мова йде про так звані мережі підвищеного руху ґрунтових вод в межах вододілу, до речі надзвичайно цікаві об’єкти в плані досліджень. Нажаль їх роль для ставків в парку також вкрай визначається кількістю опадів, тому не дивно що вони втрачають періодично свій потенціал.
«Бачимо, що внаслідок недостатньої кількості атмосферних опадів сезон літньої та літньо-осінньої межені цьогоріч характеризується для цих невеликих ставків у парку значним обмілінням, відповідно порушується природний баланс хімічних та біологічних процесів, відбувається розвиток фітопланктону та інші процеси. Ці водойми сильно залежні від кліматичних чинників, що ще раз доводить гостроту цих фундаментальних екологічних проблем», – додає еколог.
Чи є вихід з ситуації?
Науковці наголошують, що жодна водойма міста не перестає бути цінною екосистемою в будь-який період року. Короткочасні несприятливі зміни природно будуть компенсовані згодом.
А ще кажуть, що мешканці Франківська повинні негайно брати участь у пом’якшуванні наслідків цих проблем. Найпростішим варіантом є більш раціонально використовувати воду вдома, та озеленювати свій простір при можливості, а також цікавитись результатами досліджень, які проводяться в межах громади.
