Станиславів, теперішній Івано-Франківськ, на початку третьої декади лютого 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.
На початку лютого 1907 року у Станиславові дозволили запровадити новий вид громадського транспорту, розповідає про міські події на Збручі прикарпатський журналіст Богдан Скаврон.
На вулиці міста випустили пасажирські автобуси, або автомобілі-омнібуси, як їх тоді називали. Концесію на перевезення пасажирів і багажу автомобільними омнібусами, обладнаними бензиновими чи паровими двигунами, отримав від староства якийсь підприємливий чоловік (власник угідь у Рогах) Адам Трецякевич.
Магістрат оскаржив цю концесію до Намісництва, але у Львові протест магістрату відхилили.
“Таким чином дозволено пану Трецякевичу запровадити автомобілі-омнібуси в Станиславові”, – констатує газета.
Кількома роками раніше в місті вже мали запроваджувати автомобільний транспорт для послуг поштового зв’язку. Хоча для відправлень на більші відстані здебільшого користувалися залізницею. Як свідчить повідомлення в газеті, часом листи відправлялися у дуже далекі мандри.
“Незбагненні часом шляхи, якими мандрують листи”, – іронічно зауважили газетярі, описавши випадок, коли лист, адресований до Матільди С. у Городенці, потрапив чомусь аж до буковинського містечка Іцкань (нині частина румунського міста Сучава) і повернувся з припискою, що ніякої Матільди С. у Іцкані не виявилося.
Газета також повідомила, що за звітом міської санітарної служби попереднього року в місті було знищено 1313 бездомних собак. “Така цифра видається неправдоподібною, але міська служба за неї ручається”, – дивувався Kurjer Stanisławowski.
На вулиці міста випустили пасажирські автобуси, або автомобілі-омнібуси, як їх тоді називали. Концесію на перевезення пасажирів і багажу автомобільними омнібусами, обладнаними бензиновими чи паровими двигунами, отримав від староства якийсь підприємливий чоловік (власник угідь у Рогах) Адам Трецякевич.
Магістрат оскаржив цю концесію до Намісництва, але у Львові протест магістрату відхилили.
“Таким чином дозволено пану Трецякевичу запровадити автомобілі-омнібуси в Станиславові”, – констатує газета.
Кількома роками раніше в місті вже мали запроваджувати автомобільний транспорт для послуг поштового зв’язку. Хоча для відправлень на більші відстані здебільшого користувалися залізницею. Як свідчить повідомлення в газеті, часом листи відправлялися у дуже далекі мандри.
“Незбагненні часом шляхи, якими мандрують листи”, – іронічно зауважили газетярі, описавши випадок, коли лист, адресований до Матільди С. у Городенці, потрапив чомусь аж до буковинського містечка Іцкань (нині частина румунського міста Сучава) і повернувся з припискою, що ніякої Матільди С. у Іцкані не виявилося.
Газета також повідомила, що за звітом міської санітарної служби попереднього року в місті було знищено 1313 бездомних собак. “Така цифра видається неправдоподібною, але міська служба за неї ручається”, – дивувався Kurjer Stanisławowski.
