Книгу “Бо болить” написала Євгенія Сенік, яка народилася в Луганську.
Однак вона впевнена, що стала лише співавторкою, бо половину історій з часів УПА розповіла жителька Львівщини Анна Попович, пише Правда з посиланням на Інформатор.
Сьогодні, 12 березня, в Підземному Переході “Ваґабундо” відбулася презентація книги “Бо болить” про історії та спогади двох жінок, що пережили складні часи. Кожен розділ змінюється новою історією.
“Книжка побудована так, що дві жінки в різні часи ведуть свої досить різні історії. Один розділ – говорить Анна (ми захотіли зберегти її голос та автентичність, тому лише дещо підправили), а інший розділ – говорю я. Дві лінії проходять паралельно, іноді вони дотикаються одна до одної, іноді – просто пропливають в одній площині. Цікаво, як можуть поєднатися розповіді жінки, яка була в УПА на заході України та іншої, яка народилася на сході“, — ділиться Євгенія Сенік.
Зустріч Анни та Євгенії була випадковою, але вирішальною. Це був 2012 рік, Євгенія тоді писала свій роман. У той час авторка знайомиться з режисером Тарасом Химичем, який запросив її поїхати до Анни Попович.
Після тієї зустрічі, авторка “Бо болить” вирішила паралельно почати писати інший роман про історію партизанства Анни. Оскільки роботи було багато, книга вийшла лише через 10 років, але вона вмістила багато спогадів ветеранки війни та самої Євгенії. Про власні історії письменниця розповідає:
“В книжці ви не знайдете хронік і як все відбувалося, бо з 2014 до 2016 року я була в стані шоку, тому описую більше емоції. Мені хотілось через власні переживання дати простір людям, які тоді також втратили свій дім“.
Рукопис Євгенія Сенік відправила у видавництво ще перед 24 лютого, але з початком повномасштабного вторгнення попросила ще трохи почекати, щоб змінити деякі деталі. Тож книга вийшла вже дещо змінена від початкової версії, зокрема, була й затверджена назва “Бо болить”. До того авторка думала назвати документальний роман “Анна”. Та через те, що в книзі описано 50% історій Євгенії, вирішила назвати фразою, що супроводжувала письменницю впродовж всього роману.
Книгу доповнюють ілюстрації у вигляді коміксу від франківського художника Сергія Костишина.
