В Івано-Франківську 5 вересня відбулася презентація книги “Вітовські в боротьбі за українську державність”.
Подію відвідала журналістка Фіртки.
Один з авторів Володимир Великочий зазначив, мова у книзі йде про одного з найбільш визначних фігур в історії Української революції 1914-1923 років, військового, пластуна, одного із творців легіону Січових Стрільців Дмитра Вітовського.
“Варто зазначити, що Дмитро Вітовський один із провідників і керівників Листопадового Чину. Саме він організував збройний переворот у Львові, де влада перейшла до рук Української держави, а згодом була проголошена Західноукраїнська народна республіка.
Постать Дмитра Дмитровича Вітовського характерна тим, що це був герой часу, на якого слід рівнятися навіть сьогоднішнім поколінням. Активний учасник молодіжного руху, пластового руху. Він завжди був непокірною людиною”, — додає Володимир Великочий.
Володимир Великочий поділився не одним історичним фактом про Дмитра Вітовського та розповів, що вже існує перше видання книги, яке побачило світ у 1995 році, а перевидане — у 1996 році. Наразі випустили нове допрацьоване видання.
“У цій книзі є нові відкриття. Спільно з львівськими колегами, зокрема з Ярославом Маликом, ми відкрили так званий волинський щоденник Дмитра Вітовського, де він проводив майже рік серйозну просвітницьку роботу, формуючи національну автентичність місцевого населення через освіту, школу.
Тому доповнили новими світлинами, новими документами, а також творами самого Дмитра Вітовського, з яких сам читач може зрозуміти, яким він був хорошим прозаїком, поетом і зрештою військовим і державним діячем”.
Як зазначили автори Володимир Великочий та Сергій Адамович, книга є перевернутою, тому в цій книзі також можна прочитати цікаві факти й про сина Дмитра Вітовського.
“Про старшого Дмитра Вітовського ми знаємо більше, а молодший — це вже мій герой, з огляду на те, що над ним тиснув авторитет батька. Він виховувався у сім’ї польського офіцера, який заперечував все, що пов’язувалося з українством.
Треба зауважити, що з 12-ти років він сам себе забезпечував і Дмитро не зганьбив, а продовжив славу батька”, — зазначив Сергій Адамович.
Адамович додав, що дотепер про молодшого Вітовського було мало інформації, його навіть по-різному називали. Також не була відома й дата його народження, а інформація всюди різнилася.
Як зазначали під час презентації, під час написання праці використали недосліджені раніше архівні матеріали, мемуари та історичні праці.
Видання розраховане на широке коло читачів, особливо буде корисним для краєзнавців, студентів, викладачів вишів та всім, хто цікавиться національною історією.
