В Івано-Франківську близько сотні людей вийшли на мирну акцію, щоб підтримати військовополонених.
На початку заходу перед Франківським драмтеатром люди виконали гімн України, пізніше вишикувалися уздовж вулиці Незалежності, передає Правда ІФ з посиланням на Суспільне.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Учасниця акції Марія Стасишин розповідає: вона — сестра оборонця Маріуполя, який 22 місяці перебуває в російському полоні. Дівчина каже: востаннє спілкувалася з братом 15 квітня 2022 року. Пізніше інформацію про нього дізнавалася від звільнених з неволі.
“Усе, що ми знаємо, — це де він перебував у полоні станом на червень 2023 року. Зараз звільнені з неволі кажуть, що брата не бачили й не можуть мені сказати про його місце утримання і стан здоров’я. Тому ми виходимо щонеділі на ці акції, щоб світ, суспільство почули нас, аби не забували, що наші рідні в полоні”, — говорить Марія Стасишин.
Участь в акції взяла й Лариса Яростюк — мама військовослужбовця 10 окремої гірсько-штурмової бригади, який 21 місяць тому зник безвісти під час бою. Жінка розповідає, що до того її син воював три місяці. Аби захищати Україну, він повернувся з-за кордону.
“Він зник ще з 15 військовими в один день і про жодного звістки немає. Нічого не знаю, але вірю, що син живий, і чекаю на нього щодня. Я майже ніколи не пропускаю такі акції. Виходимо, щоб влада й інші люди не забували про нас. А ще мені так спокійніше. Приїде син і спитає: “Мамо, що ти робила, ти хоч не забула про мене?” А я скажу, що не забула”, — говорить Лариса Яростюк.
Франківка Мар’яна Турів, яка також прийшла до Франківського драмтеатру, каже: у неї немає родичів у російському полоні, однак вона відвідує такі акції, аби привернути увагу до полонених українських бійців.
“Це — важливо, незважаючи, чи є в нас родичі в полоні, чи ні. Ми маємо пам’ятати, бо це — проблема всіх українців. На плакаті, який принесла зі собою, я написала “Не мовчи! Полон вбиває!”, бо умови, в яких перебувають полонені — це і тортури, і голод. Що довше військові перебувають у неволі, то більше ризиків для їхнього життя і здоров’я”, — говорить Мар’яна Турів.
