23 травня рідні військових 141-ї окремої піхотної бригади 453 батальйону, які вважаються зниклими безвісти, прийшли на зустріч в ОДА з представниками Уповноваженого з прав людини, Міжнародного комітету Червоного Хреста та Уповноваженого з питань зниклих безвісти.
Про це повідомляє Правда з посиланням на Інформатор.
Сьогодні на зустріч до рідних прийшли представники Міжнародного комітету Червоного Хреста, Уповноваженого з прав людини та Уповноваженого з питань зниклих безвісти.
Пан Василь, ініціатор зустрічі, на російсько-українській війні втратив сина. Зараз він хоче забрати тіло Героя.
“Ми звертаємось для чого, що якщо буде можливість якогось зеленого коридору чи під час цієї Олімпіади, що буде у Франції, може буде припинення вогню якийсь час, щоб позбирати тіла. Там не одна сотня тіл, бо там люди не лишень з цієї нашого батальйону і бригади (ред. 141-ї), там, можливо, 57-ма окрема механізована бригада тримала оборону в районі Роботиного“, – розповідає чоловік.
Зі слів чоловіка, ця бригада, де він служив, сформувалась торік влітку. Хлопців, зокрема й з Франківська, відправили на навчання за кордон, а опісля — взимку 2024 року, були приєднані до 128 закарпатської бригади.
Проте згодом, зі слів чоловіка, військових з 141-ї окремої піхотної бригади приєднали до 82-ї десантно-штурмової бригади. Протягом майже 3 місяців багато військових з цієї бригади отримали статуси безвісти зниклих.
Тому вони ініціювали зустріч з регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Євгенією Мнишенко. Як поділилась з Інформатором Євгенія, запити в прикарпатців різні: забрати тіла загиблих, повернути з полону живих, розшукати зниклих безвісти чи покарати командування, в діях якого бачать злочин.
“Ми часто беремо участь у зустрічах з сім’ями військовополонених і зниклих безвісти. Один з активістів (ред. пан Василь) цієї групи людей, він був на таких зустрічах, сконтактував з регіональним представництвом і сказав, що згуртував родичів зниклих безвісти і таких людей виявилось багато, тому він попросив організовувану зустріч. Також сконтактували і вони, і ми з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, який знаходиться у Львові, та представником Уповноваженого по зниклим безвісти (ред. з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин). Крім того, була представлена наша влада… у вигляді радника, який також воював, були представники безоплатної правової допомоги, щоб людям допомогти сформувати їхні думки, бо нам було відомо, що вони (родичі зниклих безвісти) хочуть написати колективну заяву”, – коментує пані Євгенія. Також вона додає, що для цього в ОДА виділили кабінет і ніхто не обмежував їх у часі роботи.
Наразі написано понад 10 звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Як зазначила Мнишенко, ці звернення зареєструють та передадуть до Києва до представника Омбудсмена в секторі безпеки і оборони, який також є членом Координаційного штабу. Протягом місяця родичі мають отримати відповідь. Зокрема, вони також пропонують організувати зустріч у Києві.
Щодо Міжнародного комітету Червоного Хреста, то представниця Уповноваженого з прав людини додає:
“Міжнародний Червоний Хрест має бути єдина організація, яка допомагає верифікувати і перевіряти стан знаходження наших полонених в російському полоні. І проблема полягає в тому, що вони не можуть встановити, верифікувати і підтвердити цих людей… З їхніх слів, (ред. причина цього те) що їх не допускає російська сторона, але Уповноважений Верховної Ради відверто заявляє, що Червоний Хрест цей безпековий поряд, заявлений у Женевських конвенціях, не спрацьовує”.
