29 листопада в Івано-Франківську зі стрічки “Нескорений Херсон” стартував мандрівний фестиваль документального кіно про права людини “Docudays UA”.
Загалом під час нього покажуть 11 стрічок, повідомляє Правда з посиланням на Суспільне.
Режисер “Нескореного Херсона” Устин Данчук розповідає: під час роботи над стрічкою передивився сотні годин відзнятого матеріалу журналістами, які працювали в місті під час окупації та після його звільнення. З його слів, фільм уже показували у Києві, а також в Естонії.
“Команда знімала більшість подій, які там відбувалися. Це — мітинги, протести херсонців. Потім вже, коли Херсон був звільнений, вони вели зйомки в самому місті після обстрілів і потопів. Для естонців, для місцевих було відкриттям те, що вони не знали, що відбувається в Херсоні в цей час. Тому ця функція, розкрити трошки цю історію і показати її іншим людям — вона виконана, ця місія”, — каже Устин Данчук.
Документальна стрічка “Нескорений Херсон” розповідає історії чотирьох журналістів. Ілона Коротіцина — одна з них. Жінка каже: вона з колегами всіма можливими методами приховувала свою професію, але продовжувала працювати. Журналістка хотіла згодом показати українцям та світовій спільноті про те, що тоді відбувалося у Херсоні. Ілона розповідає: весь відзнятий матеріал журналісти завантажували на різні інтернет-платформи, а на особистих телефонах і комп’ютерах усе видаляли.
“Навіть своїм родинам і знайомим ми мали казати, що тимчасово не працюємо, займаємося чимось іншим, тому що не можна було цього говорити. Від початку окупанти й колаборанти почали вираховувати та фактично полювати. Декілька журналістів з Херсонщини були в полоні, тому що росіяни хотіли якоїсь співпраці або просто вимагали припинити цю діяльність”, — говорить Ілона Коротіцина.
Єлизавета Жарких, яка теж є однією з героїнь фільму, розповідає: пропрацювала в окупації три місяці. Зараз, коли Херсон звільнений від росіян, час від часу приїжджає до міста.
“Найважче, певно, для мене — це була робота, коли затопило частину міста. Коли російські військові підірвали Каховську ГЕС й доводилося плавати в човні тими місцями, де раніше ми всі ходили”, — каже Єлизавета Жарких.
Показували стрічку в Херсонському хабі в Івано-Франківську. Серед глядачів — переселенка з Херсона Ольга Зінченко. Жінка розповіла про свої враження від побаченого.
“Коли почалося повномасштабне вторгнення, хоч я і була в Івано-Франківську, та серцем, душею, ментально, я перебувала в Херсоні. Там були всі мої друзі, родичі, знайомі й, власне, мені важливо дивитися фільми документальні, аби знати історії, які відбувалися”, — каже Ольга Зінченко.
Триватиме мандрівний фестиваль документального кіно про права людини “Docudays UA” в Івано-Франківській області до 23 грудня, каже його регіональна координаторка Тетяна Пігурська.
“Далі мандрівний фестиваль подорожуватиме Івано-Франківською областю. Ми обрали різні локації. Зокрема, це будуть інші громадські простори, хаби, ми не акцентуємо на одній локації, бо для нас важливо залучати аудиторію різну, аби мандрівний був доступним для всіх”, — говорить Тетяна Пігурська.
