Сьогодні, 20 серпня в Музеї мистецтв Прикарпаття відкрилася виставка творів двох Нарбутів, Георгія та Данила, батька і сина, присвячена 30-річчю проголошення Незалежності України, пише Правда ІФ.
Кожен з авторів пройшов особистий непростий життєвий шлях, виробивши свій мистецький почерк, залишивши власні творчі напрацювання як згадку про себе для нащадків.
Окрасою фондової колекції графіки ММП є експонований на виставці аркуш з оригінальним рисунком літери «А» «Української абетки» 1917 року, яка стала першим масштабним твором Георгія Нарбута (1886 – 1920), в якому він виразно виявив власну національну ідентичність, до якої йшов тривалий час, творчо працюючи у Петербурзі (1906 – 1917).
Впродовж десяти років він долав складний шлях національного самоусвідомлення; його цікавила етнографія, козацька старовина, і, як результат – переїзд до Києва. Саме у Києві книжковий ілюстратор Г. Нарбут перетворився на універсального графіка з виразним власним стилем.
Митець високо цінував свої композиції до «Абетки» 1917 року, оскільки обрав їх для презентації власної творчості на виставці з нагоди відкриття Української академії мистецтв 22 листопада 1917 року, до створення якої долучився і де обіймав посади професора, а згодом і ректора. За життя художника були видані лише пробні відбитки (крім літери «А»), тимчасом як сама «Українська абетка» друком вийшла у 1921 році, вже після його передчасної смерті.
Г. Нарбут став творцем державної символіки Української Народної Республіки, її атрибутів: герба, печатки; його сміливо можна вважати батьком перших українських грошей, марок, цінних паперів. Його творчий шлях означений також значною кількістю ілюстрацій до байок, гербовників. До низки представлених на виставці творів, які засвідчують непересічний талант графіка, належать також оригінальні композиції «Таха Бульбаха» – ілюстрація до дитячої книжки «Царство іграшок Дікса», силуети батьків та дітей художника.
З любов’ю до України пройшов по життю син Георгія Нарбута – Данило. Нарбут (1916 – 1998), відомий театральний декоратор, живописець, заслужений художник (1990), народний художник (1994) України, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1996), ставши відданим суспільно-естетичним ідеалам свого батька. Все його життя було тісно переплетене з історичними подіями, які відбувались в Україні.
У 1936 році був репресований за антирадянську діяльність; провів два роки у виправних таборах посиленого режиму з подальшою висилкою і забороною жити в Києві, воював на фінському фронті. А далі була творча праця художником-декоратором у багатьох театрах України: Коломиї, Ковеля, Луганська, Чернівців, Івано-Франківська.
З 1965 року став головним художником Черкаського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, куди привніс високу національну образотворчу ідею. Як декоратор оформив понад 250 вистав.
Своїм нащадкам митець залишив роботи, присвячені історії Київської Русі, життю волелюбного козацтва, природі України, полотна на теми українських свят і обрядів, народного побуту та історичних героїв. Про це переконливо свідчить тематика творів Д. Нарбута («Золоті ворота в Києві. 1037 р.», «Капище. Перун», «Скоморохи», «Стояло городище», «Олекса Довбуш», два варіанти «Лісової пісні», що, зважаючи на написи зі звороту, були ескізами до театральних вистав у Чернівцях, графічний твір «Тополя»), які зберігає ММП та пропонує для перегляду відвідувачам з нагоди ювілейної виставки.
Поодинокі твори Нарбутів, що входять до зібрання ММП, в минулому вже були експонованими, проте всі роботи, якими володіє музей, є презентованими вперше.
