Анотаційну дошку полеглому у війні Герою Михайлу Андрушевському відкрили в Івано-Франківську.
Меморіальний знак освятили на фасаді ліцею ім. В. Чорновола, на стіні рідного навчального закладу загиблого військовослужбовця.
«На жаль, громада несе втрату найкращих. Але наше завдання живих – вшанувати їхню пам’ять в анотаційних дошках, в алеях слави, в соціальній рекламі, в книзі пам’яті, яку ми почали готувати. Щоби ця пам’ять жила. Бо завдяки їм, і завдяки побратимам, які сьогодні боронять Українську державу, ми маємо можливість працювати, жити, творити і мати тут український тил. Вічна пам’ять Героям! Давайте докладемо зусиль, щоби вшанування пам’яті було гідне. Нехай тут завжди будуть квіти, нехай діти і хто би тут працював і буде працювати, завжди пам’ятають, якою ціною нам сьогодні дається наша Українська перемога. Я в неї вірю, бо знаю, що за цією жертвою прийде обов’язково перемога. Але вона дається дуже великою ціною», – звернувся до присутніх Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
У навчальному закладі, де відкрили пам’ятну дошку, Михайло Андрушевський вчився до 9-го класу. Був щирим, щедрим і добрим. Батько Михайла пригадує, оскільки син мав за плечима досвід строкової служби у Збройних силах України, одразу після початку повномасштабної війни з росією, вирішив стати на захист Батьківщини.
«Він усе казав: «Хто, як не я?». Він такий впертий був. Він дуже був лагідний, добрий, помічник мій. Помагав машини ремонтувати. Я працював далекобійником і він хотів ним стати. Після армії я брав його з собою, а він хотів стати як батько», – розповідає про загиблого сина батько Михайло Андрушевський.
«Майкл» – саме такий позивний обрав у війську собі Михайло Андрушевський. 28 лютого, за чотири дні після нападу росії, «Майкл» пішов добровольцем. Побратими згадують, він був сміливим та харизматичним. Саме завдяки цим чеснотам, він став чи не єдиним у підрозділі «УНСО», не перебуваючи в організації.
««Майкл» єдиний, хто попав не з нашої організації в наш підрозділ. Там, де ми були і те, що ми робили, ті ситуації не давали нам можливості ні боятися, ні роздумувати. Тобто є завдання, є поставлена мета і бажання вижити. Ми з цим успішно справлялися, допоки першим не загинув наш «Майкл»», – розповідає побратим загиблого Михайла Андрушевського, боєць підрозділу «УНСО» Сергій Демчук.
Захищав Михайло Андрушевський землю від московського окупанта в Київській, Сумській та Харківській областях.
Загинув «Майкл» 3 травня 2022 року унаслідок артилерійського обстрілу біля селища Прудянка на Харківщині.
