В Івано-Франківську на фасаді ліцею №25 відкрили меморіальні дошки полеглим воїнам Вадиму Кутовому та Андрію Барилюку.
Біля школи зібралися родичі, друзі та побратими військовослужбовців, повідомляє Правда.іф.
Вшанування розпочали спогадами про життєвий шлях героїв, хвилиною мовчання та молебнем.
Що відомо про Героя Вадима Кутового
Вадим Кутовий народився 7 квітня 1993 року у селі Тетерівка Черкаської області. У 2000 році пішов у перший клас. Дитинство проводив у селі. Полюбляв рибалку. Мріяв стати військовим.
Закінчив 9 класів і вступив до ПТУ в Жажкові. У 2012 році служив рік у Львові. У 2014 році пішов на контрактну службу до Жажкові. Згодом перевівся до іншого батальйону.
Брав участь у ботах у найгарячіших точках. Там познайомився з дружиною Оленою. Згодом у подружжя народилася донечка Анастасія. У 2017 році військовий повернувся зі служби і присвятив своє життя родині.
З початку повномасштабного вторгнення відчував, що має захищати Україну. У лютому 2022 пішов добровольцем. Був розподілений до 109 батальйону.
Виконував завдання в Донецькій області. Зранку вийшов на зв’язок з дружиною й донькою, потім зателефонував брату. Близько 16:00 пішов на бойове завдання.
На ньому, на жаль, загинув. На полі бою тіло пробуло добу.
Що відомомо про Героя Андрія Барилюка
Андрій Барилюк народився 18 січня 1981 року в Івано-Франківську. Був активним учасником національної скаутської організації України “Пласт” орієнтовно до 1997 року. В організації мав псевдо Ангел.
Андрій Барилюк закінчив загальноосвітню школу № 10. Опісля навчався в професійному технічному училищі № 8 на деревообробній спеціалізації. Згодом проходив строкову армійську службу в місті Євпаторія Автономної республіки Крим. Два роки служив на військовому аеродромі в Івано-Франківську.
Також чоловік працював у різних міських підприємствах та магазинах, де професійно займався столярством та збором меблів.
У 2004 році одружився, а за рік у подружжя народилася донька Яна.
У березні 2022 року Андрій Барилюк добровільно зголосився до війська. Воював на Житомирщині аж до відступу російських військ у квітні 2022 року. Опісля з підрозділом повернувся до військової частини для перепідготовки, навчань та здобуття досвіду.
Влітку зі своїм підрозділом вирушив до міста Лисичанськ Луганської області, де потрапив у оточення і виходив з боями.
У серпні отримав поранення від розриву гранати під Бахмутом, внаслідок цього переніс декілька операцій з видалення уламків із легень, рук та ніг. Деякі осколки в ногах так і залишилися.
Воїн проходив тривалу реабілітацію, проте в січні 2023 року знову повернувся на фронт.
Загинув Андрій Барилюк у боях 30 січня поблизу Бахмута. Воїна поховали на Алеї героїв у селі Чукалівка.