В Івано-Франківську на фасаді ліцею № 16 відкрили меморіальну дошку полеглому на війні пластуну, головному сержанту Назарію Лугарєву. 32-річний воїн прийняв свій останній бій у грудні 2022 на околиці Гуляйполя.
Вшанувати пам’ять бійця прийшли його батьки, побратими, пластуни, учителі та учні, передає кореспондентка Суспільного.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Назарій Лугарєв навчався у ліцеї № 16 з першого до дев’ятого класу, каже директор закладу Микола Івануляк.
“Він для мене був як син. Учився в паралельному класі з моєю старшою дочкою. Фактично ріс на очах. Хороший хлопчина, гарний учень, трошки був бешкетним. Гарний музикант, пластун. Вже у школі було видно, що він формував свою громадянську позицію”, — розповідає Микола Івануляк.
Тато військовослужбовця Олексій Лугарєв каже: рік без сина для сім’ї минув дуже важко.
“Свого часу він був професіоналом військової справи, і мені від цього ставало легше. Я мав надію, що Бог його вбереже. Але, на жаль, не так сталося, як гадалося”, — говорить Олексій Лугарєв.
З його слів, Назарій був учасником АТО. У 2018 році в його сина закінчився контракт і він вирішив приділити увагу сім’ї. Тоді в нього народився син Данило. Олексій Лугарєв пригадує: Назарій жодного разу не жалівся на обставини, а всі фото з фронту, які надсилав близьким, були жартівливими.
“Надіслав світлину своїм пластунам зі снайперською гвинтівкою і написав: “Будьте чемні, я за вами слідкую”. Фото з окопів та бойових дій не показував. Остання світлина була з Гуляйполя — Махно і Назар мій біля нього”, — каже Олексій Лугарєв.
Пластун Денис Жарков пригадує: світлина з гвинтівкою потішила багатьох в організації. Він познайомився з Назарієм у 2021 році. Тоді вони представляли курінь “Лісові Чорти”. За півтора року Лугарєв став для нього справжнім братом по духу.
“Шибайголова такий, на будь-які авантюри йшов. Пам’ятаю: ми з побратимом, який зараз також на фронті, їхали з табору. Назар зателефонував і каже: “Та то треба якусь “двіжуху” робити”. Ми змістили всі плани на вечір, зробили ватру. Він ставився до юнацтва добре. І ця віра в юнацтво передалася нам — всім пластунам Івано-Франківська”, — розповідає Денис Жарков.
Після початку великої війни Назарій Лугарєв знову став на захист країни. Служив у стрілецькому взводі 78 батальйону 102 окремої бригади. Військовий Михайло Заліщук пригадує Назарія, як вимогливого воїна, який всього міг навчити своїх побратимів.
“Я хоч пройшов радянську школу, але у порівнянні з тим, що він вчив, анульовується все. Був знавцем своєї справи. Таку людину ще треба знайти. Назар був патріотом своєї країни — наполегливий, чесний, справедливий. Любив Україну понад усе”, — каже Михайло Заліщук.
Ще один військовослужбовець Павло Нагорняк додає: Назарій Лугарєв був тим, хто завжди поруч зі своїми побратимами та посестрами в окопах.
“Хто такий сержант? Той, хто найчастіше бере участь у боях разом з друзями. Пам’ятаю, як ходили з хлопцями на завдання виставляти міни. Назар вже був досвідченим воїном — показував нам на карті, де вони розташовані. Дуже прикро, що він загинув. Такі люди зазвичай стають прекрасними офіцерами та надзвичайними командирами”, — говорить Павло Нагорняк.
Що відомо про голову “Пласту” Івано-Франківська, військовослужбовця Назарія Лугарєва
Назарій Лугарєв народився 30 липня 1990 року. У 2005 році він вступив до “Пласту”, був виховником куреня “Лісові Чорти”. Навчався на політолога у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника.
Після строкової військової служби у 2013 році Назарій підписав контракт із ЗСУ. Брав участь у бойових діях на сході України, був ветераном АТО.
У 2018 році Назарій Лугарєв очолив “Пласт” у Франківську, організовував події, табори та вишколи.
Воїн прийняв свій останній бій 6 грудня 2022 року на околиці Гуляйполя — поблизу села Дорожнянка. Разом із Назарієм внаслідок артилерійського обстрілу військовими РФ загинули четверо його побратимів.
