10 листопада йому мало би виповнитись 57, однак життя франківця Михайла Гончара обірвала росія.
Боєць 10-ї гірсько-штурмової бригади загинув 15 червня минулого року, у бою з окупантом на Луганщині. У День народження Героя на фасаді ліцею №7, де вчився Михайло Гончар, відкрили анотаційну дошку. Сюди прийшли рідні, близькі та друзі захисника. Про це повідомив міський голова Руслан Марцінків, передає Правда.іф.
«В Міші було велике серце. Він ніколи нікому ні в чому не відмовляв. Він завжди старався допомогти людям. Дуже любив свою родину, свого сина. А коли родилася внучка, він просто як дитина тішився, він був просто на сьомому небі, розчинявся у своїй внучці. Заради цього маленького сонечка і заради своєї держави, в яку він так вірив, яку він так любив, він пішов воювати з найзатятішим ворогом. І, на жаль, не повернувся», – каже дружина загиблого Героя Михайла Гончара Тамара Гончар.
Михайло Гончар з дитинства був патріотом, розповідає його брат Роман. З перших днів на Майдані, у найважчі дні Революції Гідності, Михайло ніколи не стояв осторонь, коли щось стосувалось України. 22 лютого 2022 року, розповідає брат загиблого, тоді, у передчутті війни, Михайло сказав, що стане на захист держави. Сумнівів, що на той час 55-річний Михайло Гончар буде першим у чергах до воєнкомату, не виникало. А ще, пригадує брат, він всім хотів допомогти, не міг всидіти на місці, і справді жив, а не проживав життя.
«Брат був дуже чесна, відкрита, щира людина. Працьовитим був, талановитий. Що він бачив, він все хотів змайструвати своїми руками. Якщо не було роботи, він біг до сусідів, шукав, що кому допомогти. Так його і називали хлопчик-помагай. Брата вже немає, але про нього будуть всі згадувати і пам’ятати, друзі, знайомі. Але хочу, щоби пам’ятали про тих, хто зараз є на війні. Їм важко. Хочеться, щоби всі повернулись до своїх родин, до дітей, до батьків», – закликав брат загиблого Героя Михайла Гончара Роман Гончар.
Племінник загиблого, Іван Бачук згадує про дядька, як про справжнього чоловіка. Каже, він був справедливим, добрим та відданим. Дяді Міші, як називав його племінник, дуже боліло за Україну, тому він без вагань став на її захист.
«Ця людина була людиною з великої букви. Була чоловіком з великої букви, так сказати мужиком справжнім. То як-тільки почалася повномасштабна, він став на захист. Хоча в нього є син, є внучка прекрасна. А він сказав: «Хто як не я?». Це насправді надихає. Дядя Міша… На нього треба рівнятися», – розповідає племінник загиблого Героя Іван Бачук.
Рідні Михайла Гончара найбільше просять пам’ятати про тих, хто поклав своє життя за незалежність України, і допомагати тим, хто зараз нас захищає. «Івано-Франківськ – місто Героїв» – програма нашої громади, щоби пам’ять про кожного, хто загинув за нашу свободу, жила.
«Важливо пам’ятати про наших Героїв, які показують приклад всьому нашому суспільству, що за свою державу треба боротися. І дуже важливо, що у межах програми «Івано-Франківськ – місто Героїв» ми продовжуємо вшановувати пам’ять про Героїв анотаційними дошками, різними заходами, книжками, алеями слави для того, щоби ця пам’ять була довгою і ця пам’ять була завжди. А на навчальному закладі – це особлива відповідальність, тому що відкриті уроки для дітей, перші дзвоники, всі події будуть відбуватися вже з пошанівкою наших Героїв», – резюмує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
