Пам’ятну стіну полеглих воїнів відкрили у День Героїв в Івано-Франківську. Вона розташована на подвір’ї парафіяльно-гарнізонного храму Різдва Христового. На стіні — 410 імен воїнів з Івано-Франківської громади, полеглих у боях з 2014 року.
Про це Суспільному розповів керівник парафіяльної ради храму Юрій Мушак, пише Правда.іф.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
З його слів, відправити панахиду за загиблими запросили представників усіх конфесій, які є в Івано-Франківську. На стіні написані імена полеглих військовослужбовців. Тих, хто зник безвісти, не вказували.
Відкриття пам’ятної стіни полеглих воїнів. Івано-Франківськ, 23 травня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
“Ідея виникла у парафіян нашої церкви, оскільки ми — військово-гарнізонний храм. Хочемо, щоб полеглих воїнів пам’ятали довго. І скільки цей храм буде існувати, стільки ми будемо пам’ятати про наших героїв, які віддали своє життя в боротьбі”, — каже отець Юрій Смушак.
Марія Шевченко, мама полеглого у 2015 році біля Волновахи воїна Тараса Шевченка. Івано-Франківськ, 23 травня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
Син Марії Шевченко Тарас загинув у 2015 році біля Волновахи — підірвався на міні. Отримавши звістку про його смерть, вона пережила інфаркт і не була на похороні сина. Тепер, каже, відвідує всі пам’ятні заходи.
“У нього всі поранення були сумісні з життям, але син був далеко від своїх. Йшов дуже тривалий бій, ніхто його не шукав, бо під час бою ніхто нікого не шукає. І Тарас 100 метрів повз. Однією рукою затулив низ живота, бо в нього там було поранення, а в другій руці тримав автомат. Так його і знайшли наступного дня”, — розповідає Марія Шевченко.
Світлана Кісєльова — дружина загиблого військовослужбовця Олександра Кісєльова. Вона прийшла на захід зі своєю донькою. Жінка розповіла, що її чоловік за походженням був росіянином. У перший день повномасштабного вторгнення РФ пішов у військкомат.
Світлана Кісєльова — дружина загиблого військовослужбовця Олександра Кісєльова. Івано-Франківськ, 23 травня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
“Ми приїхали сюди у 1990 році. Чоловік перейшов одразу на українську мову. Ніхто і не вірив, що він — росіянин. Він в душі не був росіянином, тому що зачитувався творами й про Бандеру, і про Махна. Він дуже добре знав історію України. Мені було соромно, що я не знала того, що знав Олександр, хоча я була місцевою”, — каже Світлана Кісєльова.
Віталій Чепіль — військовослужбовець одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На стіні написане ім’я його рідного брата Андрія Чепіля. Він, каже, брав участь у визволенні Ізюма, загинув під час наступальних операцій на Запорізькому напрямку.
Віталій Чепіль — військовослужбовець одного з ТЦК та СП, рідний брат полеглого бійця Андрія Чепіля. Івано-Франківськ, 23 травня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
“Брат був позитивною, хорошою людиною. Навіть на полі бою, в моменти відпочинку він старався чогось навчити своїх побратимів, виставу якусь зробити, підняти бойовий дух. Звісно, краще б не було таких дощок взагалі. Краще знати людину наживо, а не за історією”, — говорить Віталій Чепіль.
Як розповів міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, наразі у громаді 109 воїнів вважаються зниклими безвісти.
