Із життя Станиславова. Серія “Моє місто” поповнилася новим виданням “Таємниці Діброви”. Це книжка, як ідеться в передмові, про найбільшу споруду міста часів Австро-Угорської імперії. А ще про потужну в’язницю, з якої теоретично неможливо було втекти. А ще про концтабір, який більше нагадував санаторій. Та про військову частину, яка нині тут розташована.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Здебільшого пересічному мешканцю “Діброва” знайома за втечею з неї відомого в’язня – львівського студента Мирослава Січинського, засудженого на 20 років за вбивство намісника Галичини Анджея Потоцького. Та не лише про це написав у своїй книзі Іван Бондарев. Ідеться тут і про харчування у в’язниці, яке, до речі, уже помираючи в Америці, перестарілий Січинський згадував як одне із найкращих. Описана споруда автору книги не чужа. 20 років працює тут у Бригаді тактичної авіації, йдеться у сюжеті ТРК “Вежа”.
45-й номер вийшов у традиційній для серії “Моє місто” обкладинці. Вона прикрашена листівкою із колекції відомого колекціонера Зеновія Жеребецького. На світлині – в’язниця “Діброва” на початку XX століття.
Над виданням про “Діброву” Іван Бондарев трудився майже 5 років. Використав мемуари Мирослава Січинського, старовинні креслення приміщення та періодику визвольних змагань.
