Ісландський мох занесений в Зелену книгу України. Підприємці беруть дозвіл на збір ісландського моху лише для того, щоб легалізувати продукцію і продати її за кордон. Для внутрішнього ринку вони б навіть не «заморочувались». І найгірше, що після такої заготівлі вони залишають після себе пустелю.
Ісландський мох — загадкова рослина. Адже це не мох, це гриби або лишайник. А якщо точніше — симбіоз водоростей та грибів. Її лікувальні властивості застосовували ще з кінця XVІІІ ст. Кажуть, вона добра від проблем з бронхами та легенями. Але на сьогодні її вже рекламують від безлічі захворювань і навіть додають в чайні трав’яні збори, що більше схоже на маркетинговий крок, інформує Правда.іф з посиланням на сайт “Твоє місто”.
І певно є попит, адже останні роки у місцях, де найбільше росте ісландський мох, спостерігається активність збирачів, які цілими мішками вивозять рослину з лісгоспів та заповідників. Це неодноразово стали помічати і мандрівники, і науковці.
«Не все гаразд в Карпатах, а особливо на території Карпатського біосферного заповідника. Зі сторони Закарпаття на хребет виїжджає місцева «саранча» і після неї вже не цвіте червона рута, білий сон, герань гірська, тирлич і інші квіти, які занесені в Червону книгу. Не гніздяться птахи, які живуть тільки в горах, бо вони деруть граблями ісландський мох. А добралась та «саранча» вже до схилів Менчула і Смотрича. На фото те, що залишається після», — пише відомий в Україні спортсмен-трейлранер Сергій Сапіга.
Окрім туристів та спортсменів, які піднімаються високо у гори, на сполох зараз б’ють і екологи. Кажуть, як далі так піде, то за десять років в Україні ісландський мох почне зникати.
«Щоб вирости до 10 см — ісландському моху потрібно 30 років. А якщо його гребсти граблями, то зривається весь покрив. Лишається пустеля. Тим паче мох вигрібають разом з червонокнижними рослинами, такими як сон-трава та іншими рідкісними рослинами», — розповідає старший науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України Надія Сичак.
Tvoemisto.tv спробувало з’ясувати, що зараз відбувається у лісгоспах з цією рослиною та як правильно організовувати його заготівлю, аби не нашкодити природі.
Вигрібають мох граблями
У Карпатському біосферному заповіднику кажуть, що якщо й надалі буде продовжуватися збір ісландського моху у браконьєрський спосіб, то цей лишайник почне зовсім зникати з українських територій і його доведеться вносити у Червону книгу.
«Ця рослина переважно росте на Волині, Поділлі, де є хвойний ліс та болота. Також росте у горах на висоті 1500-1800 м. Це альпійський та субальпійський пояс. Люди заїжджають на Говерлу та Піп Іван Чорногірський, граблями все вигрібають та пакують у мішки і вивозять машинами та причепами. На деяких місцях після такого залишаються абсолютно лисі площі», — розповідає старший науковий співробітник Карпатського біосферного заповіднику Руслан Глеб.
За словами еколога, зараз через зміну клімату ареал цього лишайника і так буде зменшуватися, тому що він холодолюбивий. Тож рослина і так в групі ризику. Ще й люди його збирають неконтрольовано і неправильно.
І оскільки його споживають деякі ссавці, гризуни, комахи, також комахи ховаються у мосі від холодів. Тож ці складні екосистеми через ситуацію з хаотичною та неправильною заготівлею опиняються теж під загрозою.
Зелена книга України
Наразі ісландського моху ще немає у Червоній книзі, тому де-факто його люди можуть збирати. Але він занесений у Зелену книгу України, тому його збір чітко регламентований законом.
Юрист з екологічного права Софія Шутяк розповідає, що взагалі заготівля ісландського моху нібито врегульована державою, але з цим питанням не все так просто.
По-перше, на збір цієї рослини заготівельними підприємствами влада має розробляти чіткі ліміти, які визначаються у кожному регіоні окремо за участі виконавчої влади та науковців.
По-друге, для заготівлі ісландського моху з метою його подальшого продажу, потрібні спеціальні дозволи, за які підприємці мають сплачувати гроші у бюджет. Такі дозволи видаються у межах дозволеного ліміту.
