В минулий понеділок науково-технічна рада Карпатсього біосферного заповідника погодила проведення рубок в заповіднику на площі більше 100 га сумарним обсягом 5100 кубометрів.
Про це повідомив еколог Петро Тєстов.
«Рубати планують в тому числі і в лісах віком 150+ років природного походження, і старі дерева з обхватом стовбура більше 2 метрів. Ці рубки отримали повне схвалення від Карпатський національний природний парк в особі його заступника Олександра Киселюка та від Національний природний парк «Гуцульщина» в особі його директора Юрія Стефурака, які підтримали ці рубки на НТР. Офіційна причина проведення рубок – забезпечення дровами населення. Але по перше, дрова можна взяти з рубок небезпечних дерев, рубок догляду, рубок переформування. В заповіднику повно місць де це можна робити, в тому числі недалеко від населених пунктів. По друге, населених пунктів які з усіх сторін оточені саме заповідником тут зовсім небагато. Чому наприклад не можна топити дровами з Рахівського лісгоспу, а треба саме з заповіднику? На іншому березі річки дрова не такі? Я задавав на НТР питання чи розглядались альтернативи забезпечення дровами – відповіді по суті не почув. Може тому, що потім деревина частково опиняється на експорту, після розпиловки, як свідчать дані ДП «ЛІАЦ»? По третє, чому обов’язково рубати саме старовікові дерева? Заповідник себе позиціонує як провідна установа по пралісам в Україні, кому як не йому знати про роль великих дерев, і мертвої деревини, особливо габаритної. Можна хоча б їх не чіпати, а шукати альтернативу», – сказав П.Тєстов.
За даними Тєстова, науковці Національний природний парк “Гуцульщина” ще й наукове обгрунтування на ці рубки погодили, пише Правда.іф з посиланням на Галичину.
«Дуже цікаво почути від них, до поширення яких саме шкідників та хвороб призведе залишення в лісі подвійного чи похиленого буку? Як можна переконувати лісівників обмежувати рубки в природних лісах, якщо самі установи ПЗФ цим активно займаються? Виглядає що єдина відмінність між ними – це наявність законодавчих обмежень на рубки, не було б їх, то рубали б як лісгосп», – зазначив еколог.
Фото ілюстративне
