В останню дорогу сьогодні провели Дмитра Губанова, який поліг, захищаючи Батьківщину.
Губанов Дмитро Сергійович народився 20 березня 1984 року в сім’ї віськового. Його дитинство було сповнене радості і водночас втрат. Коли Дмитро був ще малим, трагічно загинув його батько.
Відтоді про нього та його сестру піклувалася мати, виховуючи їх у любові, чесності й стійкості. Саме приклад матері дав Дмитрові силу духу, відповідальності, і здатність допомагати іншим, пише Інформатор.
У ранньому віці родина переїхала до Коломиї, де Дмитро виріс й закінчив школу №8. Після навчання він обрав трудовий шлях в будівництві. Все життя працював руками, створюючи не лише будівлі, а й добрі справи. Його знання, досвід робили Дмитра майстром своєї справи. Колеги завжди відзначали його професійність, відповідальність і готовність допомогти.
В 2006 році Дмитро одружився. В подружжя народилося дві донечки – Яна та Олександра. Він був люблячим і турботливим батьком, навчав дітей чесності, любові до ближнього і поваги до рідних. Дмитро був щирою людиною, мав багато друзів, які цінували його відповідальність, почуття гумору та підтримку.
Коли настав час, чоловік став на захист України. Був стрільцем-санітаром механізованого батальйону 117-ї окремої важкої механізованої бригади. Він боровся за мир, свободу та майбутнє українського народу. Та 1 листопада 2024 року життя захисника обірвалося під час виконання бойового завдання на Донеччині.
