У Коломиї провели благодійний захід «Фарбами надії», який об’єднав дитячий фестиваль, футбольний турнір пам’яті загиблого військовослужбовця Юрія Новікова, мотопробіг та збір грошей на підтримку українських військових.
Захід організувала команда громадської організації «Зниклі — не забуті». Учасники також вшанували пам’ять загиблих воїнів та нагадали про військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти, повідомляє Правда з посиланням на сайт Суспільного.
Ініціаторка заходу, представниця громадської організації «Зниклі — не забуті» Тетяна Прокопишин розповідає, що це вже четвертий захід, який її команда проводить на підтримку родин зниклих безвісти та в пам’ять про загиблих військових.
Цього разу організатори поєднали кілька подій. У парку імені Тараса Шевченка відбувся футбольний турнір «Герої, про яких мовчать», присвячений воїну Юрію Новікову. Також провели мотопробіг на честь військовослужбовця Михайла Смиковчука, який тривалий час вважався зниклим безвісти. 9 серпня до Коломиї прибув скорботний кортеж із тілом воїна, розповіла Тетяна Прокопишин.
Ініціаторка заходу, представниця громадської організації «Зниклі — не забуті» Тетяна Прокопишин. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
«Ми сьогодні згадали наших військових, які загинули. Багато говорять про героїв, але ми хочемо піднімати теми про тих, про кого мало хто знає. Юрій Новіков багато чого зробив для України, він також поклав своє життя. Ми хочемо підтримати його сім’ю», — каже Тетяна Прокопишин.
За її словами, усі зібрані під час заходу гроші планують спрямувати на підтримку військовослужбовців 102 окремої бригади територіальної оборони, зокрема побратимів Юрія Новікова.
Фото полеглого бійця Юрія Новікова і його родини. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Коломиянин Юрій Новіков служив із перших днів повномасштабного вторгнення у складі 77 батальйону 102 бригади. Як пригадує його дружина Галина Новікова, 22 лютого 2022 року вони відсвяткували 52 день народження чоловіка, а вже 25 лютого він пішов до ТЦК та СП.
«Коли вже прийшов з військкомату, сказав: “Галю, це мій вибір. У нас хлопці, і я інакше просто не можу”. І я сказала, що підтримую, бо це — наша країна, і ми мусимо за неї стояти», — говорить Галина Новікова.
Дружина полеглого бійця Юрія Новікова Галина. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Подружжя Новікових разом прожило 34 роки. За словами Галини, чоловік завжди любив спорт — займався футболом, баскетболом і волейболом, ходив у гори та заохочував до активного відпочинку дітей, друзів і знайомих. Жінка каже, що для неї проведення футбольного турніру пам’яті Юрія стало важливим знаком підтримки.
«Юра був різностороннім, і він дуже любив футбол, заохочував дітей. Баскетбол, волейбол — це було основне в його дитинстві. Спорт був для нього передусім. Він і в гори любив ходити, заохочував своїх близьких, друзів, сусідів. Коли мені сказали, що планують провести такий турнір, я просто була настільки натхненна тим, що є люди, які небайдужі, які можуть розказати про наших хлопців, які воюють. Про тих хлопців, які безпосередньо пішли одразу, з початку, не вагаючись», — говорить Галина Новікова.
Футбольний турнір пам’яті загиблого військовослужбовця Юрія Новікова, Коломия, 9 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Участь у футбольному турнірі взяли шість команд, розповів військовослужбовець та побратим Юрія Новікова Андрій Мицак, який також долучився до організації заходу. Він пригадує, що Юрій Новіков був спокійним і виваженим, за що на війні отримав позивний Кіт.
«Він ніколи не показував себе з поганої сторони і спокійно до всього ставився. Треба було допомогти — допомагав. Треба копати — копаємо. В будь-якій ситуації Юра вислуховував і допомагав, чим міг. У складній ситуації він прикривав. Всі хлопці залишилися живі завдяки йому. Він стояв до кінця. Навіть знаючи, яка там ситуація, сказав: “Ви виходьте, я залишуся”», — каже Андрій Мицак.
Військовослужбовець та побратим Юрія Новікова Андрій Мицак. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Одним із символів заходу став 100-метровий прапор. Діти та дорослі могли розмальовувати його та залишати побажання. Серед перших, хто розписав стяг, був Віктор Тринога на позивний Вітос — ветеран 77 батальйону. Він говорить, що такі зустрічі для ветеранів важливі не лише як спосіб підтримати військових, а й як можливість побачити побратимів.
«Дуже важливі такі заходи, тому що насамперед ти бачиш людей, які провели частину життя разом з тобою. Надіюся, ми вже в майбутньому всі разом зустрінемося і відсвяткуємо нашу перемогу», — говорить Віктор Тринога.
Віктор Тринога на позивний Вітос — ветеран 102 бригади. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
За словами Тетяни Прокопишин, цей прапор має стати «прапором побажань», який продовжуватимуть розписувати і на наступних заходах. Також у межах дійства відбувся дитячий фестиваль «Фарбами надії». Там облаштували фотозони, польову кухню, організували безкоштовну піцу, музичну програму та інші активності.
Дівчата залишають побажання на прапорі, Коломия, 9 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Дитячу частину заходу організатори планують продовжувати і надалі. Також команда хоче проводити футбольні турніри «Герої, про яких мовчать» не лише в Коломиї, а й в інших громадах Коломийського району.
«Ми плануємо продовжувати фестиваль “Фарбами надії”. Так само такі турніри про героїв, про яких мовчать, плануємо започаткувати в Коломиї та інших районах. Це такий наш перший», — говорить Тетяна Прокопишин.
Благодійний захід на підтримку військових «Фарбами надії», Коломия, 9 серпня 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ/Ольга Манзуля
Також учасники дійства могли залишити побажання на сітці біля фотозони, присвяченої зниклим безвісти військовослужбовцям.
Організатори зазначають: під час заходу збирали гроші на підтримку військовослужбовців 102 бригади ТрО ЗСУ. Водночас головною метою ініціативи називають поєднання допомоги війську, підтримки родин зниклих безвісти та збереження пам’яті про полеглих воїнів.
