Україна прощається з Героєм Мирославом Симчичем.
18 січня перестало битися серце Героя України, почесного громадянина Коломиї, легендарного сотенного УПА Мирослава «Кривоноса» Симчича, передає Правда.іф.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
“100 років життя, 32 роки ув‘язнення, 5 років в УПА. Довгий і важкий шлях, який він пройшов достойно. Він став прикладом для тисяч нових симчичів, що як і він вміють перемагати загарбників. Прощаємося із сотенним УПА під звуки повітряної тривоги”, – написав історик Володимир В’ятрович.
Чин похорону розпочався у Катедральному соборі Преображення Хрисового, далі процесія пройшлася вулицею Театральною до ратуші, а звідти рушили на міське кладовище “Монастирок”, де Героя і поховали, передає Інформатор.
Щоб віддати честь та провести в останню путь сотенного УПА, приїхало чимало відомих громадських та релігійних діячів. Очолив похорон Єпископ Чернівецький преосвященний кир Йосафат Мощич у співслужінні з численним духовенством Прикарпаття.
Мирослав Симчич народився 5 січня 1923 р. в с. Вижний Березів на Косівщині в родині селян. 3 ініціативи маминого дядька Григорія Голинського, колишнього курінного УГА, навчався в “Рідний школи” в с. Нижній Березів. 1939 р. пшов до вечірньої школи в с. Середній Березів.
1941 р. вступив до Юнацької ОУН. За німецької окупації – учень ремісничої школи в Коломиї. Восени 1943 р. скерований до куреня УНС. Навесні 1944 р. курсант старшинської школи в с. Космач. По закінченні очолив чоту в сотні «Криги» в БУСА. Від листопада 1944 р. – командир чоти в Березівський сотні.
15. 01. 1945 р. командував знаменитим Рушірським боєм. Отримав поранення в руку. Якийсь час по загибелі сотенного «Мороза» очолив Березівську сотню.
04. 12. 1948 р. в сутичці з МГБ потрапив непритомний в полон. 1949 р. військовим трибуналом у Станіславі засуджений на 25 років позбавлення волі.
7. 12. 1963 р. звільнений, але 30. 01. 1968 р. заарештований повторно.
1985 р. звільнений, відбув у неволі 32 роки, 6 місяців і 3 дні. Повернувся до м. Запоріжжя, де мешкала дружина Раїса, сини Ігор і Мирослав.
27.03. 1996 р. отримав ордер на однокімнатну квартиру на бульварі Л. Українки в Коломиї, де проживав з дружиною Раїсою до останніх днів.
Очолював у Коломиї Братство ОУН-УПА. Проводив велику громадську і просвітницьку роботу.
14. 10. 2022 р., згідно з указом президента, став Героєм України.
