Компанію косівських «золотих гопників», які наприкінці жовтня влаштували гучне святкування під російську попсу біля братської могили, не можуть притягнути до відповідальності, бо серед них були два працівники правоохоронних органів.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Про це стало відомо волонтерці Юлії Таринській, яка зробила зауваження зухвалій гучній компанії, а натомість отримала каменюкою по лобовому склу автівки. Також це підтверджується інформацією, яку оприлюднили військові ЗСУ.
Як все було засновниця громадської організації “Гуцульські волонтери” Юлія Таринська, розповіла Версіям.
Інцидент трапився вночі з суботи на неділю з 29 на 30 жовтня.
«Це десь було десь за півгодини до півночі. В мене вікно на другому поверсі було привідчинене –і тут я почула такий різкий звук, мені здалося, що це реально звуки стрілянини. Це вже потім з’ясувалося, що там в одної машини був підсилювач вихлопів. Я одразу схопила своїх трьох дітей, а в мене найменшій дитині два роки, віднесла їх в коридор, де в нас є чотири стіни. Я подумала, що то в нас стріляють. Потім знову почалася серія різких звуків – то наша золота молодь просто по колу ганяла. Але в той момент я того не знала, подумала, що може якась аварія або інша біда», – пригадує волонтерка.
Вона одразу з зателефонувала до поліції.
«Швидко набрала 102, кажу їм, що певно щось трапилось, напевно ДТП, бо машина голосно сигналить, може в ріку злетіла. Мені сказали: «Почекайте, з вами зв’яжуться!». Потім одразу ж зателефонували з нашої косівської поліції і повідомили, що зможуть під’їхати десь за 40 хвилин, бо вони в той час були на виїзді в Снідавці. Я кажу: «Хлопці, може когось викличте – швидку чи ДСНС, бо цей звук не зупиняється, точно щось трапилось». Вони мене питають: «А ви далеко?». Я кажу: «Ні, недалеко. Може дійсно зараз я під’їду»», – розповідає Юлія Таринська.
Але, як виявилось, допомога медиків та рятувальників не потрібна була, бо ті звуки лунали на пів Косова не через аварію.
«Оскільки я всі свої машини віддала для ЗСУ, я – пішохід. Але в мене під хатою в той час була машина, яку ми мали через два дні відправляти парамедикам в Мар’їнку. Машина була вже повністю готова, заправлена пальним – тому я сіла і поїхала. Під’їжджаю до вічного вогню, де в нас братська могила, і застаю картину: музика волає російська, купа пляшок, молодь веселиться. Я спочатку зняла коротке відео і набрала поліцію, кажу «Хлопці, швидкої не треба, ДСНС не треба, вони просто вирішили собі побухати». Мені кажуть: «Добре, чекайте там», – пригадує події тієї ночі волонтерка.
Поки Юлія Таринська чекала поліцію – компанія продовжувала гучне святкування.
«Там було десь 7-8 людей, серед них і дві дівчини. Як потім з’ясувалося, та компанія святкувала чийсь день народження. Я зупинилась, вийшла з машини, нічого їм не говорила, просто дивилася. Вони мене впізнали: «О, це Таринська». Вони ще пробували підійти, щось говорити. Я сіла в машину і чекала. Вони зрозуміли, що я не вступлюся і все знімаю на відео. Тоді вони почали роз’їжджатися і я за однією з машин поїхала слідом», – розповіла очільниця «Гуцульських волонтерів»
А потім все сталося раптово – в автівку, яка за кілька днів мала їхати на фронт, полетіла каменюка.
«Проїхала може 200 метрів, машина зупинилася, вийшов водій і пішов напроти мене. На самому світлофорі підняв каменюку, підійшов і кинув в лобове скло. І десь пішов собі. То видно було, що машина для Збройних Сил, вона вже була пофарбована в оливковий колір. Тим більше, вони всі знали мене і впізнали», – каже Юлія Таринська.
Волонтерка дочекалася косівських поліцейських.
«Приїхала поліція, ми склали протокол. Але відповіді мені так і не було. Коли я вже майже через місяць написала листа на сесію Косівської міської ради, то в той самий день слідчий Шатрук мені на вайбер скинув відповідь. Не поштою, як зазвичай присилають, а на вайбер», – уточнює волонтерка.
Відповідь косівської поліції була лаконічна:
«Із Мельниченком Андрієм та Тинкалюком Артемом проведено профілактичну бесіду, а також притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. По факту пошкодження майна Косівський РВП ГУНП рекомендує вам звертатися в цивільно-правовому порядку в Косівський районний суд», – йдеться в документі.
Очільниця «Гуцульських волонтерів» обурилася, що з компанії, де було як мінімум 7 осіб, вдалося ідентифікувати лише двох.
«На сесії начальник поліції мені пообіцяв, що вони притягнуть до відповідальності всіх, а не тільки двох осіб, які порушували наш спокій. І до тепер, коли пройшло вже певно сім тижнів після інциденту і майже три тижні після сесії, нікого більше не знайшли. Там було десь 7-8 людей, серед них і дві дівчини. Як потім з’ясувалося, та компанія святкувала чийсь день народження, і серед них був працівник поліції. Притягнули до відповідальності лише двох людей, бо я встигла записати номера їхніх автомобілів, і повідомила їх на 102. В інших трьох автівках було багато людей. Вони також є на відео, бо там поруч є кафе, в них є камери спостереження. Є також камери на перехресті, де в мене кинули каменем. Але до тепер ніхто відео з тих камер спостереження так і не брав. Але якщо працівник поліції був в тій компанії, то всі прекрасно знають, що там відбулося – то навіщо їм відео?», – припускає Юлія Таринська.
Цю інформацію також підтвердив і військовий ЗСУ Назар Александрук, який днями опублікував пост про бездіяльність косівської поліції у цій справі. На думку військових, це лише провокує подальші події. Адже, очевидно, що напад на волонтерку, яка роками допомагає військовим, та ще й в час війни, є надзвичайно резонансною подією. Особливо, в області, від якої на фронті щодня і щоночі тисячі хлопців і дівчат ризикують життям аби боронити вільну Україну.
Версії звернулися за коментарем щодо цієї справи до Головного управління Нацполіції Івано-Франківської області. Пройшло вже більше 24 годин – але жодної відповіді так і не було отримано.
