Компанію косівських «золотих гопників», які наприкінці жовтня влаштували гучне святкування під російську попсу біля братської могили, не можуть притягнути до відповідальності, бо серед них були два працівники правоохоронних органів.
Про це стало відомо волонтерці Юлії Таринській, яка зробила зауваження зухвалій гучній компанії, а натомість отримала каменюкою по лобовому склу автівки. Також це підтверджується інформацією, яку оприлюднили військові ЗСУ.
Як все було засновниця громадської організації “Гуцульські волонтери” Юлія Таринська, розповіла Версіям.
Інцидент трапився вночі з суботи на неділю з 29 на 30 жовтня.
«Це десь було десь за півгодини до півночі. В мене вікно на другому поверсі було привідчинене –і тут я почула такий різкий звук, мені здалося, що це реально звуки стрілянини. Це вже потім з’ясувалося, що там в одної машини був підсилювач вихлопів. Я одразу схопила своїх трьох дітей, а в мене найменшій дитині два роки, віднесла їх в коридор, де в нас є чотири стіни. Я подумала, що то в нас стріляють. Потім знову почалася серія різких звуків – то наша золота молодь просто по колу ганяла. Але в той момент я того не знала, подумала, що може якась аварія або інша біда», – пригадує волонтерка.
Вона одразу з зателефонувала до поліції.
«Швидко набрала 102, кажу їм, що певно щось трапилось, напевно ДТП, бо машина голосно сигналить, може в ріку злетіла. Мені сказали: «Почекайте, з вами зв’яжуться!». Потім одразу ж зателефонували з нашої косівської поліції і повідомили, що зможуть під’їхати десь за 40 хвилин, бо вони в той час були на виїзді в Снідавці. Я кажу: «Хлопці, може когось викличте – швидку чи ДСНС, бо цей звук не зупиняється, точно щось трапилось». Вони мене питають: «А ви далеко?». Я кажу: «Ні, недалеко. Може дійсно зараз я під’їду»», – розповідає Юлія Таринська.
Але, як виявилось, допомога медиків та рятувальників не потрібна була, бо ті звуки лунали на пів Косова не через аварію.
«Оскільки я всі свої машини віддала для ЗСУ, я – пішохід. Але в мене під хатою в той час була машина, яку ми мали через два дні відправляти парамедикам в Мар’їнку. Машина була вже повністю готова, заправлена пальним – тому я сіла і поїхала. Під’їжджаю до вічного вогню, де в нас братська могила, і застаю картину: музика волає російська, купа пляшок, молодь веселиться. Я спочатку зняла коротке відео і набрала поліцію, кажу «Хлопці, швидкої не треба, ДСНС не треба, вони просто вирішили собі побухати». Мені кажуть: «Добре, чекайте там», – пригадує події тієї ночі волонтерка.
Поки Юлія Таринська чекала поліцію – компанія продовжувала гучне святкування.
«Там було десь 7-8 людей, серед них і дві дівчини. Як потім з’ясувалося, та компанія святкувала чийсь день народження. Я зупинилась, вийшла з машини, нічого їм не говорила, просто дивилася. Вони мене впізнали: «О, це Таринська». Вони ще пробували підійти, щось говорити. Я сіла в машину і чекала. Вони зрозуміли, що я не вступлюся і все знімаю на відео. Тоді вони почали роз’їжджатися і я за однією з машин поїхала слідом», – розповіла очільниця «Гуцульських волонтерів»
А потім все сталося раптово – в автівку, яка за кілька днів мала їхати на фронт, полетіла каменюка.
«Проїхала може 200 метрів, машина зупинилася, вийшов водій і пішов напроти мене. На самому світлофорі підняв каменюку, підійшов і кинув в лобове скло. І десь пішов собі. То видно було, що машина для Збройних Сил, вона вже була пофарбована в оливковий колір. Тим більше, вони всі знали мене і впізнали», – каже Юлія Таринська.
Волонтерка дочекалася косівських поліцейських.
«Приїхала поліція, ми склали протокол. Але відповіді мені так і не було. Коли я вже майже через місяць написала листа на сесію Косівської міської ради, то в той самий день слідчий Шатрук мені на вайбер скинув відповідь. Не поштою, як зазвичай присилають, а на вайбер», – уточнює волонтерка.
Відповідь косівської поліції була лаконічна:
«Із Мельниченком Андрієм та Тинкалюком Артемом проведено профілактичну бесіду, а також притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. По факту пошкодження майна Косівський РВП ГУНП рекомендує вам звертатися в цивільно-правовому порядку в Косівський районний суд», – йдеться в документі.
Очільниця «Гуцульських волонтерів» обурилася, що з компанії, де було як мінімум 7 осіб, вдалося ідентифікувати лише двох.
«На сесії начальник поліції мені пообіцяв, що вони притягнуть до відповідальності всіх, а не тільки двох осіб, які порушували наш спокій. І до тепер, коли пройшло вже певно сім тижнів після інциденту і майже три тижні після сесії, нікого більше не знайшли. Там було десь 7-8 людей, серед них і дві дівчини. Як потім з’ясувалося, та компанія святкувала чийсь день народження, і серед них був працівник поліції. Притягнули до відповідальності лише двох людей, бо я встигла записати номера їхніх автомобілів, і повідомила їх на 102. В інших трьох автівках було багато людей. Вони також є на відео, бо там поруч є кафе, в них є камери спостереження. Є також камери на перехресті, де в мене кинули каменем. Але до тепер ніхто відео з тих камер спостереження так і не брав. Але якщо працівник поліції був в тій компанії, то всі прекрасно знають, що там відбулося – то навіщо їм відео?», – припускає Юлія Таринська.
Цю інформацію також підтвердив і військовий ЗСУ Назар Александрук, який днями опублікував пост про бездіяльність косівської поліції у цій справі. На думку військових, це лише провокує подальші події. Адже, очевидно, що напад на волонтерку, яка роками допомагає військовим, та ще й в час війни, є надзвичайно резонансною подією. Особливо, в області, від якої на фронті щодня і щоночі тисячі хлопців і дівчат ризикують життям аби боронити вільну Україну.
Версії звернулися за коментарем щодо цієї справи до Головного управління Нацполіції Івано-Франківської області. Пройшло вже більше 24 годин – але жодної відповіді так і не було отримано.
