24 травня у Крилосі на Івано-Франківщині відбувся четвертий фестиваль “Ремісничий двір давнього Галича”.
Ковалі, каменярі, мосяжники, гончарі та лимарі представляли середньовічні ремесла й запрошували відвідувачів спробувати себе в ролі майстрів.
Також люди вчилися писати стилосом на восковій дощечці, стріляли з лука, приміряли обладунки й дивилися на бої лицарів, куштували страви, приготовані на вогні.
Докладніше про те, як проходив цьогорічний фестиваль “Ремісничий двір давнього Галича”, — у матеріалі Суспільне.
“Це — повністю фестиваль живої історії”
На фестиваль зібралися історики-реконструктори й майстри давніх ремесел, щоб відтворити княжу середньовічну атмосферу, розповідає генеральний директор національного заповідника “Давній Галич” Володимир Олійник.
“Це — повністю фестиваль живої історії. Це не музей, де можна подивитися на археологічні знахідки чи почути історичні дати. Це — саме фестиваль, коли ти занурюєшся в Середньовіччя. Наприклад, у нас під час розкопок в Успенському соборі XII століття знайшли плитку на підлозі. Сьогодні один з майстрів випалюватиме разом з відвідувачами таку глиняну плитку, й люди будуть забирати її зі собою додому”, — розповів Володимир Олійник.
Від кольчуг до щитів: які обладунки представили на фестивалі
У “ремісничому дворі” варили сіль, вправлялися у стрільбі з лука, виготовляли мосяжні й шкіряні прикраси, частувалися середньовічними стравами. Також охочі могли подивитися на лицарську зброю та обладунки й приміряти їх.
Реконструктор Олексій Вишневський розповів, яку амуніцію представили на фестивалі.
“Тут є шоломи та обладунки, які були розповсюджені в нашому регіоні, на Русі та всюди, де ходили варяги й вікінги. Крім шоломів, є зброя, захисне спорядження на зразок щитів, кольчуг, ламелярів. Є тут й “рогатий” шолом. Класичні роги, які малюють вікінгам, то їх ніколи не було, тому що верхній удар збиває ріг, шолом зміщується, попадає по плечу. “Ріжки” в ранніх шоломах робилися не для декору, а для захисту від верхнього удару. Тобто якщо зверху залітає меч, то він його збиває і не потрапляє тобі по плечах”, — розповідає реконструктор.
Відвідувачі вчилися писати на воскових дощечках
Відвідувачі “ремісничого двору” вчилися писати стилосом на восковій табличці. Такі дощечки, зі слів учасника фестивалю, науковця Романа Ковальського, були середньовічними аналогами нотатників.
“Це були такі таблички для скорого писання. Наприклад, коли потрібно було вести якусь статистику, щоб не тягати із собою великі шматки якогось іншого матеріалу, записи робилися стилосами на таких табличках. Це — заточені з одного боку пристрої для писання, з іншого — для того, щоб затирати уже написане”, — пояснює Роман Ковальський.
Працювали скарпелем й зубилом: як відвідувачі створювали маскарони з вапняку
Майстер-клас з обробки вапняку проводив каменяр зі Львова Юліан Оробець. Він працював на фестивалі разом з колегами-майстрами.
“Наразі ми робимо маскарон. Люди будуть собі підходити й пробувати разом з нами виконувати його. Для роботи є інструменти: киянка, скарпелі, для грубої обробки — сокири, які допомагають нам збивати масу і моделювати роботу. Після основної маси переходимо на дрібніші скарпелі. Є ще зубила для грубої обробки і спеціальний інструмент для фактурення”, — говорить Юліан Оробець.
“Скільки всього цікавого на нашій рідній землі”
Наталія Семчук — з Івано-Франківська. Жінка розповідає, що любить відвідувати історичні фестивалі, тож у Крилос приїхала з рідними і друзями.
“В умовах, в яких ми зараз живемо, важливо прищеплювати бажання гуртуватися довкола нашої історії. Ми звикли думати, що якісь цікаві речі чи історичні місця — десь далеко за кордоном, і часто не помічаємо, скільки всього цікавого на нашій рідній землі, зокрема зовсім поруч з нашим рідним містом”, — каже Наталія Семчук.
Зі слів Володимира Олійника, вторговані з фестивалю гроші планують вкласти в реконструкцію історичних споруд і будівництво оглядового майданчика на території заповідника “Давній Галич”.
