У Києві 14 квітня вперше вручили Премію імені Руслана Ганущака, франківського військового журналіста, – щорічну відзнаку для операторів, воєнкорів і фотографів, які ризикують життям, документуючи війну.

Руслан Ганущак родом з Івано-Франківська. Він долучився до лав батальйону “Азов” у 2014 році, де служив у пресслужбі підрозділу.

Як військовий фотограф та оператор він документував бойові дії та російські воєнні злочини на Донбасі, зокрема в Широкиному, Гранітному, Бердянському, Лебединському та Мар’їнці.

11 січня 2025 року загинув під час бойових дій у Курській області.

На конкурс надійшло близько 120 робіт, з-поміж яких журі премії визначило лавреатів у низці номінацій:

  • Нагороду імені Руслана Ганущака отримав фільм «Божевільня “Костянтинівка”» Костянтина Мельникова.
  • У номінації «Герой у кадрі» перемогла стрічка «Очі війни» Едуарда Тимошенко, а в номінації «Документалістика гідності» — «Мілітантропос» В’ячеслава Цвєткова, Христини Лизогуб та Дениса Мельника.
  • У категорії «Кіно-слово» лавреатом став фільм «З любов’ю з фронту» (My Dear Theo) Аліси Коваленко.
  • У номінації «Тиша у війні» переміг фільм «Don’t Ask Me if I Killed» («Не питай мене, чи я вбив») Олени Максьом.
  • У категорії «Світло майбутнього» лавреатками стали Вікторія Гнатюк (репортажі з Запорізької області та Покровського напрямку) та Марія Шевченко («Хранителі руїн», репортаж із Салтівки, Харків).
  • У номінації «Ім’я року» перемогу отримав Артем Рижиков (фільм «Простий солдат»).