На Великдень додому повернувся звільнений із російського полону військовослужбовець Михайло Триняк. Цього дня родина захисника України чекала майже два роки.
«З радістю повідомляємо, що сьогодні додому повертається ,звільнений з полону захисник, житель нашої громади, уродженець с. Вишнівці – Михайло Степанович Триняк 1977 року народження. Михайло стрілець санітар 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4722, який будучи вірним військовій присязі Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок. зник безвісти в районі Лиман Перший Куп’янського району Харківської області внаслідок безпосередніх зіткнень з ворогом. Довгі місяці вважався зниклим безвісти. Згодом надійшла звістка — Михайло з 19 травня 2024 року перебував у полоні», – повідомили на сайті Ланчинської громади.
На Великдень у Ланчинській громаді зустріли звільненого з російського полону військового Михайла Триняка.
В результаті великого обміну військовополоненими 5 березня 2026 Михайла було звільнено з полону. Тоді з російської неволі повернулися семеро військових з Івано-Франківщини. Окрім Михайла Триняка, додому також повернулись Володимир Бойчук, Володимир Гула, Андрій Кочмарський, Роман Русаль, Володимир Микитин та Іван Мицканюк.
«Нарешті після проходження курсу реабілітації наш Захисник повертається додому. Пишаємося мужністю та витримкою нашого земляка. Вітаємо з поверненням , радіємо разом з сім’єю. Бажаємо скоріше відновити сили. Нехай кожен захисник і захисниця, які перебувають у полоні повернуться до своїх рідних!», – додали в Ланчинській громаді.
На Великдень у Ланчинській громаді зустріли звільненого з російського полону військового Михайла Триняка, пишуть Версії.
14 квітня десятки мешканців громади вийшли на дорогу, що привітати захисника вдома. Односельці зустрічали Михайла Триняка короваєм, патріотичними кульками, національними символами та живим виконанням мелодії «Ой у лузі червона калина».
«Шановний Михайло Степанович, в цей час святковий від імені Ланчинської громади щиро вітаємо вас на рідній святковій. Дякуємо вам за вашу незламність, патріотизм, відвагу, любов до України. Дякуємо вам і щиро схиляємо голови перед вашим подвигом», — привітали захисника представники громади та подарували ікони.
Зустріч Михайла Триняка вдома зафільмувала керівник-адміністратор в клубах Середньомайданського старостинського округу Христина Михалчук.
«Вельмишановний наш Герою, сьогодні ми вітаємо вас у рідному селі та низько дякуємо за вашу службу. Дякуємо Богові за те, що оберігав вас і зберіг ваше життя. Увесь цей час громада молилася за вас і чекала на ваше повернення. Просимо Господа, щоб допоміг вам відновити здоров’я, дарував мир, силу і Боже благословення на подальше життя», – привітав Михайла вдома місцевий священник.
Рідні дочекалися повернення додому Після звісти про обмін, родина та близькі понад місяць чекали можливості побачити Михайла особисто. Дружина військового Уляна розповідала, що дізналася про звільнення чоловіка 5 березня від представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. На той момент вона перебувала вдома сама, але одразу ж зателефонувала дітям.
«Ми вірили та сподівалися», – каже Уляна Триняк.
«Дякую вам усім, що ви мене зустріли. Дякую за ваші молитви, бо вони завжди доходять до нас. Бо найважливіше там – це молитва і підтримка», – звернувся до односельців Михайло Триняк та разом з ними заспівав гімн «Ще не вмерла Україна».
Михайло Триняк долучився до війська у березні 2022 року. Спочатку він служив у теробороні, а згодом виконував бойові завдання на Харківщині. Востаннє виходив на зв’язок із рідними 27 квітня 2024 року. Після цього сім’я майже відразу отримала підтвердження, що він потрапив у полон.
15 березня дружина Уляна опублікувала спільне фото з чоловіком після його звільнення з полону.
Повернення Михайла Триняка стало особливо емоційною подією для його родини. Після майже двох років очікування рідні змогли зустріти його вдома, вже на рідній землі.
«Два роки… Два роки наша родина жила в очікуванні, молитвах і надії. І сьогодні — ми разом. Ти повернувся. Живий. Рідний. Наш. Ми чекали тебе всією родиною. І сьогодні — сльози радості та обійми, в яких усе без слів. Ми вистояли, бо вірили. І ти вистояв. Дякуємо за підтримку й молитви. Сьогодні просто хочеться бути поруч», — написала племінниця військового.
