У Львові хірурги центру “Незламні” відновили обличчя захисника за допомогою титанових протезів. Це вже 69 операція Романа Єрмоленка після поранення. У бою військовий втратив ногу та половину обличчя.
Перше медичне об’єднання Львова пише, що 44-річного Романа Єрмоленка у перші місяці після поранення не полишала думка: “Шкодував, що не загинув на місці”. Воїн служив у 92-й окремій механізованій бригаді.
У жовтні поблизу Стельмахівки, що на Луганщині, Роман разом з побратимами потрапив під артобстріл. Ворог поцілив прямо в їхню бронемашину. З 12 українських захисників вижило лише троє.
Романа у критичному стані доправили до Харкова, а згодом до Києва, де лікарі реанімації впродовж двох місяців боролися за життя захисника. Ногу довелося ампутувати. Лікарі зробили численні операції на кінцівках та обличчі Романа, провели хірургічні обробки ран та апаратне лікування загноєнь. Загалом — 68 втручань і 60 переливань крові.
“Найстрашніше, це коли ти усвідомлюєш свій стан і свою безпорадність. Я не хотів, не уявляв своє життя таким”, — ділиться своїми тодішніми переживаннями Роман.
Лікарям все ж вдалося стабілізувати стан важко пораненого. Після чого його відправили на подальше лікування до Мукачевого.
У центр “Незламні”, що у Львові, Роман поступив на протезування ноги та реконструкцію обличчя. Правої половини лиця — практично немає. На її місці — вмʼятина, бо відсутня основна кісткова. Роман не може нормально їсти та розмовляти.
Щелепно-лицеві хірурги центру виконують складну реконструктивну операцію та встановлюють індивідуальний багатокомпонентний титановий протез верхньої та нижньої щелепи, скронево-нижнього щелепного суглоба та дна орбіти.
“Технічно це дуже складна операція. Далі — був період очікування: приживеться шкіра на протезі чи ні. Якщо ні, протез довелося б зняти. Тоді пошкоджена частина лиця Романа так і залишилася б деформованою”, — розповідає щелепно-лицевий хірург Олег Ковтуняк.
Шкіра на протезі успішно прижилася і післяопераційний період проходить без ускладнень. Нині пацієнт відновлюється. Він їсть, йому вже легше розмовляти.
Також у центрі “Незламні” Роман отримав свою першу штучну кінцівку. І наново вчиться ходити.
“Мені дітей ще на ноги ставити. Я маю жити так, щоб їм допомагати, а не щоб вони мене доглядали”, — каже захисник.
У Романа двоє дітей: 19-річна дочка та 11-річний син.
“Наш пацієнт докладає багато зусиль, аби відновити свої побутові навички і якнайшвидше повернутися додому — до дітей”, — повідомляє Перше медичне об’єднання Львова.
