У неділю, 10 листопада, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин із пастирським візитом відвідав громаду с. Тязів. Візит відбувся з нагоди 90-ліття місцевого храму св. Архистратига Михаїла.
На церковному подвір’ї свого Архієрея радо вітала молодь та діти парафії. За українським звичаєм гостю вручили хліб та сіль, а парох храму о. Дмитро Кубацький запросив Митрополита очолити врочисте богослужіння.
Митрополит Володимир звершив Божественну Літургію, під час якої звернувся до вірних із повчальним словом-проповіддю. В ній Владика роздумував над притчею Ісуса Христа про сіяча. За його словами, Ісус Христос своє Божественне вчення часто викладав у притчах, які брав із щоденного життя людей. Так, у притчі про сіяча, Господь порівнює відносини між Богом і людьми, які неоднаково сприймають Його Божественне вчення.
«Для того, щоб зерно видало свій плід, насамперед, має бути добре підготовлене поле, очищене від бур’янів. Беручи за приклад сіяча у полі, Спаситель має на увазі духовного сіяча Божого. Тому бачимо: однакове здорове насіння падало на неоднаковий ґрунт. Одне падало обабіч дороги, інше — на каміння і між терня. Щось подібне діється з Божою наукою», – зауважив проповідник.
На його думку, сьогоднішня притча про сіяча і зерно, яке падає на різний ґрунт, має за мету пояснити нам, яку велику роль у нашому житті відіграє Боже Слово. Ми щонеділі і свята приходимо у храм Божий, щоб почути це Слово і зробити його дороговказом нашого життя.
«На світі немає більше такої зрозумілої науки, як наука Ісуса Христа, бо Він Сам говорить: «Моя наука — не Моя, а Того, Хто послав Мене» (Ів. 14, 24). Тому вартість і значення своєї науки Ісус опирав на авторитет самого Бога, ніби хотів сказати, що “Це Божі, а не людські Слова”», – вів далі Владика.
Митрополит додав, що ті люди, які своїми серцями стали подібними до доброї землі, є щасливими вже навіть у цьому житті. Він також переконаний, що кожен у храмі також бажав би, щоб це було його серце. А все залежить від нас самих, як будемо сприймати слова життя вічного.
«Нехай же це Слово Боже буде і для нас всіх великим, неоціненним скарбом, щоб наш духовний ґрунт видав плоди добрих вчинків, а Небесний Отець не залишив нас без Своєї великої нагороди!», – побажав присутнім Митрополит Володимир.
Після спільної молитви Владика подякував місцевій громаді за добру роботу по збереженні святині. Архієрей нагородив почесними митрополичими грамотами всіх жертводавців та активних парафіян, які піклуються про храм.
Натомість вірні привітали Митрополита Володимира з його Ювілеєм, який він відзначав напередодні.
Завершилося богослужіння спільною молитвою «Боже великий, єдиний», в якій усі присутні просили в Господа миру та спокою для нашої Батьківщини України.
