Жителі села Старий Лисець, що на Івано-Франківщині, відновили родинне обійстя Миколи Волосянка — місцевого священника, який пройшов через тортури НКВС і відбув три роки ув’язнення. Тепер у садибі проводитимуть екскурсії, реколекції та духовну школу для дітей. 10 листопада 2024 року відбулося відкриття музею.
Про це у коментарі Суспільному розповіла жителька села Галина Пташинська.
З її слів, цій оселі у Старому Лисці 104 роки. У ній в 1930 народився, зростав, а згодом правив підпільні богослужіння отець Микола Волосянко. У 1957 році чоловік висвятився на священника.
Через вісім років він став монахом чину редемптористів і провадив молитовні місії по Україні та за її межами, адже був поліглотом. Отець Микола Волосянко помер у 2019 році. Він похований у Львові.
Портрет священника Миколи Волосянка. Володимир Данів
“Отець знав німецьку, перекладав французьку, вивчав хорватську, володів англійською. Основна цінність цієї оселі у тому, що вона у роки підпілля УГКЦ служила “домашньою церквою”. Тут таємно здійснювалися обряди хрещення, вінчання, щоденні служби Божі й тому важливо було це зберегти”, — розповідає Галина Пташинська.
Хату священника Миколи Волосянка відремонтували й облаштували під музей. Володимир Данів
Жителі Старого Лисця отця Миколу називають твердинею УГКЦ, який зазнав переслідувань з боку радянської влади. Оселю, в якій жив священнослужитель, відремонтували й облаштували під музей. Роботи тривали три місяці, на оновлення садиби витратили понад 200 тисяч гривень. Гроші надали благодійники та небайдужі односельці, каже Володимир Данів, який долучився до відновлення хати.
Садиба-музей священника Миколи Волосянка. Володимир Данів
“Дах замінили повністю. Далі робили ремонти: підбирали штукатурку, заливали, обмостки робили, вікна нові поміняли, двері поставили, підлогу доробили. Навіть хочемо встановити відеонагляд за іконами та книгами з перекладами з бібліотеки отця Миколи, бо то — дуже цінні речі”, — говорить Володимир Данів.
Садиба-музей священника Миколи Волосянка. Володимир Данів
Галина Пташинська додає: люди хочуть, щоб садиба стала не просто музеєм, а дієвим центром роботи з дітьми.
“Тут буде музей і духовний центр, де ми проводитимемо біблійні читання, реколекції, розважання, різноманітні акції з дітьми. Ми б хотіли, щоб тут була садиба святого Миколая. Це б було дуже важливо, бо в околицях Івано-Франківська такого немає, лише в горах”, — каже жителька села Галина Пташинська.
