Проблеми із щитовидною залозою, на жаль, дуже поширені. На це впливають чимало факторів. Мова і про наш регіон, грунти і відповідно продукти харчування якого бідні на йод, і наслідки аварії на Чорнобильській АС, які ми відчуваємо і досі. Який алгоритм дій, якщо під час УЗД-обстеження лікар виявляє вузлики в щитовидній залозі? Наскільки це небезпечно? Про це читачам Правда.іф розповідає сімейний лікар, ендокринолог для дорослих медичного центру VISE clinic Марія Шторх.
Вузловий зоб – це будь-яке утворення в щитовидній залозі. Тобто це може бути вузол чи кіста, може бути рак щитовидної залози, або автоімунний тиреоїдит з псевдовузлами. Ці утворення найчастіше не супроводжуються ніякими скаргами. Часто про них дізнаються під час огляду лікаря, при пальпації або при проведенні УЗД-дослідження.
Основні причини появи даних утворів – дефіцит йоду і вплив іонізуючого випромінювання.
Вузлики частіше виникають у жінок, аніж у чоловіків. На їхню появу досить активно впливає гормональний стан: вузлики можуть утворюватися чи прискорюється їхній ріст під час вагітності, менопаузи, статевого дозрівання. А ще має значення спосіб життя людини, особливо негативний вплив на розвиток проблем з щитовидною залозою впливає куріння.
«При проведенні УЗД-дослідження лікар описує вузлик за певними критеріями: склад, ехогенність, положення, контур, включення. Кожен з цих описів має певну кількість балів. У кінцевому підсумку лікар ультразвукової діагностики цю кількість балів сумує і переводить їх в так звану класифікацію TI-RADS. Дана класифікація потрібна для того, щоб ендокринолог запідозрив, вузлик є доброякісним чи злоякісним», – пояснює Марія Шторх.
Іноді після УЗД пацієнту рекомендують провести пункцію – тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію, щоб точно дізнатися який саме цей вузол. Це доволі безпечний, простий, швидкий метод. Пацієнт лежить на кушетці, з одного боку перебуває лікар ультразвукової діагностики, який виводить вузлики на монітор, з іншого боку – лікар-хірург, який бачить, де саме знаходиться вузлик. Лікар-хірург проводить прокол вузла голкою і клітини потрапляють у цю голку.
Ще один учасник цього процесу – лікар-лаборант, який дивиться, чи достатньо набрано матеріалу, чи потрібно повторно провести пункцію.
«Процедура пункційної біопсії триває декілька хвилин. Потім отриманий матеріал перевіряють в лабораторії, існує своя класифікація і тоді лікарі описують, чи вузлик доброякісний, чи злоякісний.
Якщо вузлик доброякісний, ми за ним в подальшому спостерігаємо. Проводимо повторні УЗД дослідження в динаміці. Якщо вузлик злоякісний, то в подальшому пацієнтом займається хірург спільно з ендокринологом, пропонується операція, переважно видалення всієї щитовидної залози» – каже Марія Шторх.
Для того, щоб в щитовидній залозі не виникали вузлики, необхідно вести здоровий спосіб життя, без шкідливих звичок, проявляти фізичну активність, профілактично вживати йод, найкраще – йодовану сіль. Обов’язково таблетований йод повинні вживати вагітні та жінки, які годують грудьми.
З метою профілактики в йододефіцитних районах, раз на кілька років, варто виконувати УЗД щитовидної залози.
Якщо ми говоримо про лікування вузлового зобу, то доказового медикаментозного лікування не існує. Різного роду дієтичні добавки, не дають жодного ефекту і не включені в міжнародні протоколи. Якщо вузлик великий і приносить дискомфорт або є злоякісним то проводять хірургічне втручання або радіойодтерапія. Тому не варто витрачати зайві кошти і час. Довіряти потрібно доказовій медицині.
Детальніше за посиланням: https://vise.com.ua/intervyu/schytopodsbna_zaloza/
