Чи змусить міжнародний тиск Будапешт до конструктивного діалогу з Києвом
Чергова атака офіційного Будапешта проти нашої країни та спробти залучити до неї США та НАТО, очевидно, не знайшла розуміння у Вашингтоні та Брюсселі. Результатом цього стало несподіване рішення Угорщини розблокувати мовні переговори з Києвом.
Донедавна у вітчизняному дипломатичному та експертному середовищі була поширена думка, що агресивні атаки угорської влади проти України щодо “мовної” статті закону “Про освіту”, вперте небажання йти на діалог з урядом України; зрив консультацій між Міносвіти України та представниками угорської громади Закарпаття; монолог мовою ультиматумів; та відвертий шантаж з неодноразовим блокуванням проведення засідань Комісії Україна-НАТО багато в чому спричинені передвиборчою кампанією у сусідній країні. Мовляв, незмінному прем’єр-міністру Віктору Орбану та його партії було критично продемонструвати турботу про закарпатських угорців та непоступливість щодо Києва для покращення своїх електоральних позицій. Така диспозиція давала надію на те, що після завершення виборів, риторика Будапешту дещо пом’якшає, а сам Орбан займе конструктивнішу позицію.
На жаль, таким надіям не судилося справдитися. Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сійярто – головний провідник антиукраїнської політики в команді Віктора Орбана – зберіг свою посаду в новому-старому уряді. А 18 травня, на першому засіданні формально нового Кабінету, єдиним питанням (крім протокольних формальностей і розподілу повноважень між міністрами) було.. посилення тиску на Україну. При чому – цього разу Орбан і Ко вирішили не обмежуватися блокуючими заходами, а ініціювати згортання вже існуючої співпраці між Україною та Північноатлантичним альянсом.
Чергова атака Будапешту
На засіданні було схвалено та надіслано до Брюсселя розлогий документ, що має назву “Меморандум: Ініціатива створення нової політики НАТО щодо України”. Як вдалося дізнатися виданню “Європейська правда”, в документі угорські посадовці намагаються представити Україну як класичну failed state.
“Українська держава ослабла до тієї міри, що тепер вона не здатна виконувати свої базові зобов’язання, в тому числі забезпечувати верховенство права та здійснювати ефективне економічне, соціальне та політичне управління”, – стверджується у “Меморандумі”. Червоною ниткою через увесь документ проходить думка, буцімто Україна неспроможна проводити реформи, стає все більш вразливою для внутрішнього і зовнішнього впливу і взагалі – “несе безпековий виклик своїм сусідам, включаючи Угорщину”.
Перерахувавши свої “аргументи”, у Орбана роблять висновок – з такою державою Альянсу не варто продовжувати взаємодію на тому рівні, що вже склався. “Щоби зберегти стабільність у регіоні на східному кордоні Альянсу, НАТО має адаптувати свою політику щодо України до цих нових обставин”, – підсумовує Будапешт.
Реакція світової спільноти
Втім, в самому Альянсі дали зрозуміти – оцінок і, тим більше, висновків угорської влади щодо України там не поділяють. Навпаки, брюссельські чиновники бачать певний прогрес нашої країни у реформуванні оборонного і безпекового секторів, освіти та охорони здоров’я. І, звичайно ж, ніхто і не думає відмовлятися від підтримки України чи згортати існуючи програми співпраці – тим більше, під тиском напівавторитарного лідера, який постійно воює з громадянським суспільством у самій Угорщині та піддає перманентній критиці західні цінності і міжнародні інституції.
Більше того – остання атака орбанівської Угорщини проти нашої країни нарешті змусила звернути увагу на ситуацію світове співтовариство, яке до того воліло не втручатися (принаймні, публічно) у суперечку Києва та Будапешту й ігнорувати зловживання Угорщиною правом вето у Північноатлантичному альянсі. Так, 26 травня на засіданні Парламентської асамблеї НАТО у Варшаві представники Литви і Канади розкритикували поведінку офіційного Будапешту щодо України.
“Одна з країн Вишеградської групи намагається використовувати НАТО як інструмент для блокування зустрічі НАТО-Україна. Це неприпустимо, і тому прошу наших угорських колег, аби вони сприяли тому, щоб угорський уряд не використовував НАТО як інструмент розв’язування проблем між Україною та Угорщиною”,- заявила делегат від Литви.
“Блокування однією країною процесу євроатлантичної інтеграції України для нас виглядає дуже проблематично і дивно з політичної точки зору”,- констатував делегат ПА НАТО від Канади.
Про очікування якнайшвидшого вирішення суперечки на полях асамблеї заявив і Генсек НАТО Єнс Столтенберг. А сама Асамблея у своїй підсумковій декларації закликала підтримати надії України та Грузії на вступ до Альянсу.
Далі – більше. З приводу україно-угорського протистояння висловився глава польського МЗС Яцек Чапутович, який запропонував звернутися до авторитетної третьої сторони – наприклад, до генерального секретаря НАТО. Така позиція офіційної Варшави тим більш цінна, що Польща та Угорщина мають дуже міцні зв’язки і постійно підтримують одна одну у конфліктних питаннях з країнами “Старої Європи”, а під час інаугураційної промови в угорському парламенті Віктор Орбан відзначив “визначальну роль Польщі” в центральній та східній Європі.
Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович назвав українсько-угорський конфлікт “суперечкою у колі сім’ї” і запропонував залучити до переговорів Генсека НАТО
Але вирішальну роль зіграло навіть не це. У конфлікт Києва та Будапешту врешті-решт вирішив втрутитися Вашингтон, який уже натякав, – щоправда, у дуже м’якій формі, – на необхідність припинення угорських блокувань України в НАТО.
24 травня угорську столицю відвідав помічник держсекретаря Сполучених Штатів з питань європейської та євразійської політики Уесс Мітчелл. Згідно повідомлення угорського МЗС, мова йшла саме про сумнозвісну мовну суперечку Угорщини та України. При цьому, звичайно ж, Петер Сійярто спробував донести до представника Держдепу свій порядок денний. “Угорщина хотіла б, щоб 150 тисяч закарпатських угорців могли жити в умовах миру та правової безпеки, і щоб Україна припинила порушення своїх міжнародних та двосторонніх зобов’язань”, – заявив він заокеанському гостю.
Після зустрічі Мітчелла і Сіярто ритокика Будапешту стосовно України істотно змінилася
Сам Мітчелл не став коментувати зустріч. Проте відразу ж після її закінчення Сійярто заявив про намір зустрітися з очільником українського МЗС Павлом Клімкіним. Сама зустріч відбулася вже у вівторок, 29 травня в Нью-Йорку і була продуктивнішою за всі попередні переговори разом узяті.
Дипломатичний прорив чи тактичні маневри?
По-перше, Будапешт відмовився від ультимативної позиції про те, що переговори можливі лише за умови скасування мовної статті закону про освіту. Сторони домовилися про початок консультацій з проблемних питань, початок яких заплановано на 5 червня. Після чого має відбутися нова зустріч міністрів закордонних справ двох країн за участі міністрів освіти – Лілії Гриневич та Міклоша Кашлера – та представників угорської громади. Вони всі мають увійти до складу міжурядової робочої групи, про створення якої також домовилися Клімкін та Сійярто.
А вже наступного дня до “розрулювання” ситуації долучився особисто державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео. Під час зустрічі глава Держдепу пояснив Петеру Сійярто важливість підтримки взаємодії України з НАТО на тлі російської агресії і попросив сприяти україно-натівській співпраці.
“Секретар відзначив термінову потребу допомогти Україні у зв’язку з російською агресією, включаючи важливість сприяння та підтримки співпраці України з НАТО і потребу протидії російському зловмисному впливу в Центральній Європі”, – заявила речниця відомства Хізер Нойєрт.
Результати не примусили довго себе чекати. Головний дипломат Угорщини практично миттєво не лише подякував США за активність у вирішенні “мовної проблеми” (за його словами, без підтримки Сполучених Штатів було б неможливо утворити міжурядову робочу групу України та Угорщини), але й уперше в житті.. похвалив кроки українського уряду, спрямовані на вирішення суперечки.
“На порядку денному українського парламенту уже є ініціатива про відтермінування закону про освіту до 2023 року, а виведення з його дії приватних шкіл просуває застосування цього закону вперед”, – зазначив він.
Синхронне втручання кількох країн – перш за все, Сполучених Штатів та авторитетної для офіційного Будапешта Польщі – дозволило за лічені дні змінити угорський курс стосовно України якщо не на 180 градусів, то все ж таки доволі істотно. Проте для надмірного оптимізму поки що немає підстав. Принаймні, ніхто з угорських урядовців досі не заявив про можливість розблокування засідання Комісії Україна-НАТО. Водночас, різко зменшилась, якщо не впала до нуля, можливість блокування проведення саміту Україна-НАТО 9 липня цього року.
Перші ж реальні висновки стосовно того, наскільки серйозними є наміри Будапешта нормалізувати ситуацію, можна буде робити після консультацій 5 червня. Тоді й буде видно, чи налаштована команда Віктора Орбана на справжній компроміс, чи нас знову очікує повернення до мови ультиматумів.
На жаль, таким надіям не судилося справдитися. Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сійярто – головний провідник антиукраїнської політики в команді Віктора Орбана – зберіг свою посаду в новому-старому уряді. А 18 травня, на першому засіданні формально нового Кабінету, єдиним питанням (крім протокольних формальностей і розподілу повноважень між міністрами) було.. посилення тиску на Україну. При чому – цього разу Орбан і Ко вирішили не обмежуватися блокуючими заходами, а ініціювати згортання вже існуючої співпраці між Україною та Північноатлантичним альянсом.
Чергова атака Будапешту
На засіданні було схвалено та надіслано до Брюсселя розлогий документ, що має назву “Меморандум: Ініціатива створення нової політики НАТО щодо України”. Як вдалося дізнатися виданню “Європейська правда”, в документі угорські посадовці намагаються представити Україну як класичну failed state.
“Українська держава ослабла до тієї міри, що тепер вона не здатна виконувати свої базові зобов’язання, в тому числі забезпечувати верховенство права та здійснювати ефективне економічне, соціальне та політичне управління”, – стверджується у “Меморандумі”. Червоною ниткою через увесь документ проходить думка, буцімто Україна неспроможна проводити реформи, стає все більш вразливою для внутрішнього і зовнішнього впливу і взагалі – “несе безпековий виклик своїм сусідам, включаючи Угорщину”.
Перерахувавши свої “аргументи”, у Орбана роблять висновок – з такою державою Альянсу не варто продовжувати взаємодію на тому рівні, що вже склався. “Щоби зберегти стабільність у регіоні на східному кордоні Альянсу, НАТО має адаптувати свою політику щодо України до цих нових обставин”, – підсумовує Будапешт.
Реакція світової спільноти
Втім, в самому Альянсі дали зрозуміти – оцінок і, тим більше, висновків угорської влади щодо України там не поділяють. Навпаки, брюссельські чиновники бачать певний прогрес нашої країни у реформуванні оборонного і безпекового секторів, освіти та охорони здоров’я. І, звичайно ж, ніхто і не думає відмовлятися від підтримки України чи згортати існуючи програми співпраці – тим більше, під тиском напівавторитарного лідера, який постійно воює з громадянським суспільством у самій Угорщині та піддає перманентній критиці західні цінності і міжнародні інституції.
Більше того – остання атака орбанівської Угорщини проти нашої країни нарешті змусила звернути увагу на ситуацію світове співтовариство, яке до того воліло не втручатися (принаймні, публічно) у суперечку Києва та Будапешту й ігнорувати зловживання Угорщиною правом вето у Північноатлантичному альянсі. Так, 26 травня на засіданні Парламентської асамблеї НАТО у Варшаві представники Литви і Канади розкритикували поведінку офіційного Будапешту щодо України.
“Одна з країн Вишеградської групи намагається використовувати НАТО як інструмент для блокування зустрічі НАТО-Україна. Це неприпустимо, і тому прошу наших угорських колег, аби вони сприяли тому, щоб угорський уряд не використовував НАТО як інструмент розв’язування проблем між Україною та Угорщиною”,- заявила делегат від Литви.
“Блокування однією країною процесу євроатлантичної інтеграції України для нас виглядає дуже проблематично і дивно з політичної точки зору”,- констатував делегат ПА НАТО від Канади.
Про очікування якнайшвидшого вирішення суперечки на полях асамблеї заявив і Генсек НАТО Єнс Столтенберг. А сама Асамблея у своїй підсумковій декларації закликала підтримати надії України та Грузії на вступ до Альянсу.
Далі – більше. З приводу україно-угорського протистояння висловився глава польського МЗС Яцек Чапутович, який запропонував звернутися до авторитетної третьої сторони – наприклад, до генерального секретаря НАТО. Така позиція офіційної Варшави тим більш цінна, що Польща та Угорщина мають дуже міцні зв’язки і постійно підтримують одна одну у конфліктних питаннях з країнами “Старої Європи”, а під час інаугураційної промови в угорському парламенті Віктор Орбан відзначив “визначальну роль Польщі” в центральній та східній Європі.
Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович назвав українсько-угорський конфлікт “суперечкою у колі сім’ї” і запропонував залучити до переговорів Генсека НАТО
Але вирішальну роль зіграло навіть не це. У конфлікт Києва та Будапешту врешті-решт вирішив втрутитися Вашингтон, який уже натякав, – щоправда, у дуже м’якій формі, – на необхідність припинення угорських блокувань України в НАТО.
24 травня угорську столицю відвідав помічник держсекретаря Сполучених Штатів з питань європейської та євразійської політики Уесс Мітчелл. Згідно повідомлення угорського МЗС, мова йшла саме про сумнозвісну мовну суперечку Угорщини та України. При цьому, звичайно ж, Петер Сійярто спробував донести до представника Держдепу свій порядок денний. “Угорщина хотіла б, щоб 150 тисяч закарпатських угорців могли жити в умовах миру та правової безпеки, і щоб Україна припинила порушення своїх міжнародних та двосторонніх зобов’язань”, – заявив він заокеанському гостю.
Після зустрічі Мітчелла і Сіярто ритокика Будапешту стосовно України істотно змінилася
Сам Мітчелл не став коментувати зустріч. Проте відразу ж після її закінчення Сійярто заявив про намір зустрітися з очільником українського МЗС Павлом Клімкіним. Сама зустріч відбулася вже у вівторок, 29 травня в Нью-Йорку і була продуктивнішою за всі попередні переговори разом узяті.
Дипломатичний прорив чи тактичні маневри?
По-перше, Будапешт відмовився від ультимативної позиції про те, що переговори можливі лише за умови скасування мовної статті закону про освіту. Сторони домовилися про початок консультацій з проблемних питань, початок яких заплановано на 5 червня. Після чого має відбутися нова зустріч міністрів закордонних справ двох країн за участі міністрів освіти – Лілії Гриневич та Міклоша Кашлера – та представників угорської громади. Вони всі мають увійти до складу міжурядової робочої групи, про створення якої також домовилися Клімкін та Сійярто.
А вже наступного дня до “розрулювання” ситуації долучився особисто державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео. Під час зустрічі глава Держдепу пояснив Петеру Сійярто важливість підтримки взаємодії України з НАТО на тлі російської агресії і попросив сприяти україно-натівській співпраці.
“Секретар відзначив термінову потребу допомогти Україні у зв’язку з російською агресією, включаючи важливість сприяння та підтримки співпраці України з НАТО і потребу протидії російському зловмисному впливу в Центральній Європі”, – заявила речниця відомства Хізер Нойєрт.
Результати не примусили довго себе чекати. Головний дипломат Угорщини практично миттєво не лише подякував США за активність у вирішенні “мовної проблеми” (за його словами, без підтримки Сполучених Штатів було б неможливо утворити міжурядову робочу групу України та Угорщини), але й уперше в житті.. похвалив кроки українського уряду, спрямовані на вирішення суперечки.
“На порядку денному українського парламенту уже є ініціатива про відтермінування закону про освіту до 2023 року, а виведення з його дії приватних шкіл просуває застосування цього закону вперед”, – зазначив він.
Синхронне втручання кількох країн – перш за все, Сполучених Штатів та авторитетної для офіційного Будапешта Польщі – дозволило за лічені дні змінити угорський курс стосовно України якщо не на 180 градусів, то все ж таки доволі істотно. Проте для надмірного оптимізму поки що немає підстав. Принаймні, ніхто з угорських урядовців досі не заявив про можливість розблокування засідання Комісії Україна-НАТО. Водночас, різко зменшилась, якщо не впала до нуля, можливість блокування проведення саміту Україна-НАТО 9 липня цього року.
Перші ж реальні висновки стосовно того, наскільки серйозними є наміри Будапешта нормалізувати ситуацію, можна буде робити після консультацій 5 червня. Тоді й буде видно, чи налаштована команда Віктора Орбана на справжній компроміс, чи нас знову очікує повернення до мови ультиматумів.
