Уже завтра, 3 листопада, у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. Водночас у частині штатів обиратимуть нових губернаторів. Політична боротьба між Республіканською та Демократичною партіями набула небаченої раніше гостроти. Перекроювання округів під своїх кандидатів, брудні атаки на конкурентів — вибори в Америці Трампа сьогодні нагадують процеси в пострадянській країні середини 90-х років. І в епіцентрі політичних маніпуляцій та звинувачень опинилася Україна.
Якої шкоди вибори за океаном уже завдали Україні? І що нам принесуть їхні результати? TSN.ua поспілкувалася з військовим експертом Олегом Ждановим, експертом із політики США, членом Американської асоціації політичних наук Артуром Колдомасовим, і політиком Камілем Примаковим.
Україна в центрі передвиборчої боротьби Трампа
У жовтні проблеми Республіканської партії стали очевидними. Нова «вічна» війна на Близькому Сході, багаторазове зростання цін на пальне, інфляція — невдоволення американців наростало в геометричній прогресії. Про повернення демократами більшості в Палаті представників пишуть уже як про доконаний факт — за кілька тижнів до виборів.
Утім, Дональд Трамп і його партія, у якій зараз домінують прихильники MAGA, не збираються здаватися без бою. У Техасі керівництво штату (республіканське, звісно) перекроїло мапу виборчих округів, аби збільшити своє представництво в Палаті. Ось як це працювало: у штаті є 38 округів, 25 із яких контролювала Республіканська партія, 13 — Демократична. Після змін, ініційованих адміністрацією Трампа, змінилися межі цих округів і склад їхніх виборців. Таким чином, після судових тяганин республіканці отримають від 2 до 4 додаткових місць у нижній палаті Конгресу.
Інший інструмент боротьби MAGA за збереження влади — брудні інформаційні атаки. Найяскравішим прикладом такого підходу став кейс Вівека Рамасвамі — підтриманого Трампом кандидата на посаду губернатора штату Огайо. Його штаб вклав мільйони доларів у поширення рекламного ролика, у якому мати його суперниці-демократки Емі Актон звинувачує доньку в брехні. Водночас у рекламі не згадують, що вітчима Актон свого часу звинуватили у зґвалтуванні дівчинки, після чого її та брата забрали від матері.
Та ані зміни меж округів, ані спроби очорнити конкурентів відчутних результатів не принесли — навіть навпаки: за даними Reuters, розкол у Республіканській партії вийшов далеко за межі ідеологічних суперечок.
У такій ситуації Дональд Трамп і його команда вирішили зробити ставку на зовнішньополітичні здобутки. Дотиснути Іран в американців не вийде. Тож вони взялися за Україну.
10 жовтня Трамп заявив, що Україні потрібен новий лідер, який зможе укласти мирну угоду. Він стверджував, що Володимир Зеленський «мав можливість домовитися про завершення війни раніше, але не скористався нею». Це було більше, ніж чергова критика українського президента. Трамп пов’язав війну в Україні з економічними проблемами американців: зростанням цін на дизельне пальне та труднощами фермерів і транспортного сектору.
«Він хоче створювати проблеми для всього світу. Він хоче створювати проблеми для наших фермерів, наших тваринників через дизельне пальне, адже Росія постачає значну частину дизельного пального в усьому світі», — писав Трамп у своїй соцмережі Truth Social про президента Зеленського.
Далі Трамп став звинувачувати президента Зеленського в небажанні завершувати війну.
«Можливо, Зеленському час доручити переговори комусь іншому», — казав президент США.
Експерти безпосередньо пов’язують висловлювання Трампа з виборами до Конгресу 3 листопада. Такої думки дотримується й Артур Колдомасов.
«Це кульмінація всього, до чого підводили ці роки. Це те, про що попереджали не тільки я, але й низка інших спеціалістів, українські медіа. Дональд Трамп не зміниться. Я навіть більше скажу — закон Ліндсі Ґрема (про санкції проти РФ — ред.), найімовірніше, писали і голосували з розрахунком, що Трамп його не впровадить», — каже фахівець.
«Дональд Трамп ще з 2025 року „жирно“ натякав, що він хоче вести бізнес і з Україною, і з Росією. Що він хоче повернутися до business as usual… Очікувати потепління не варто. Крім цього, у родини Дональда Трампа є багато зв’язків із Росією, є багато ідеологічних схожостей його політики з російською. Тут радше ми для нього видаємося нестандартним і незрозумілим союзником», — додає Артур Колдомасов.
Утім, адміністрація Трампа пішла далі, ніж просто заяви. 14 жовтня на різних ділянках фронту бійці Сил оборони України повідомляли про сповільнення роботи Starshield — військового аналога Starlink. І якщо за останній відповідає Ілон Маск, то Starshield — це Пентагон.
У результаті потенціал України до опору суттєво постраждав одразу в кількох аспектах. Погіршення зв’язку між підрозділами, неможливість реалізації частини далекобійних ударів по військовій інфраструктурі РФ — і по НПЗ теж. Та найважливіше — це послаблення української ППО. Особливо на тлі масового застосування ворогом реактивних БПЛА.
В адміністрації Трампа та Пентагоні, який очолює Піт Геґсет, від відповідальності відхрещуються. Водночас, як заявляє президент України Володимир Зеленський, уже понад місяць Геґсет не підписує дозвіл на передачу Україні ракет до Patriot і NASAMS — ракет від інших держав.
«Якби не політична позиція Дональда Трампа і деяких членів його адміністрації, зокрема Піта Геґсета, то, я думаю, ми могли б отримувати пакет озброєнь для системи ППО Patriot. Так, вони багато витрачають на війні з Іраном. Але ви не забувайте, що в них є виробництво і ніхто не каже, які потужності в заводу. Це ж ринкова економіка. У 2022 році Джо Байден відвідав завод із виробництва Javelin — вони тоді в кілька разів збільшили виробництво цих комплексів. Те ж саме може бути і з виробником ракет PAC-3 (для Patriot — ред.). А ще є Японія, де є ліцензія на виробництво цих ракет. Якщо США нададуть їм дозвіл — ми могли б отримати ракети і від них», — переконаний Олег Жданов.
Політик Каміль Примаков звертає увагу на те, що на тлі дискусій про подальшу військову підтримку України російські атаки на українські міста не припиняються, а потреба в засобах протиповітряної оборони залишається критичною. Водночас, на його переконання, навіть постійні обстріли та складна безпекова ситуація не здатні зламати стійкість українського суспільства.
«Україна сьогодні платить високу ціну за війну, і це добре видно на прикладі мого рідного Дніпра. Лише впродовж останнього місяця місто регулярно перебуває під обстрілами — іноді і вночі, і вдень. Днями трапилася трагедія величезного масштабу.
При цьому нам не вистачає ракет для систем ППО, а тепер виникають і додаткові проблеми з дронами-перехоплювачами. Лише за цей місяць росіяни нищили житлові будинки, заклади освіти, торгові центри у Дніпрі. Обстріляли вокзал, де є багато постраждалих.
Така ситуація спостерігається і в інших українських містах, зокрема в Києві. Водночас важливо розуміти: попри всі труднощі, українське суспільство залишається стійким. Чи змусять нас ці обставини до капітуляції? Давайте відверто — ні. І останні соціологічні дослідження в Україні це наочно підтверджують», — зазначив Каміль Примаков.
Перемога демократів: шанс на відновлення допомоги?
Уже після 3 листопада перед Україною може відкритися нове вікно можливостей. Перемога Демократичної партії, дуже ймовірно, означатиме перегляд політики США, зокрема й зовнішньої.
Агентство Reuters пише, що демократи, отримавши контроль над Палатою представників або Сенатом, можуть відновити просування фінансової та військової допомоги Україні, посилити тиск на адміністрацію через послаблення санкцій проти Росії та спробувати обмежити окремі рішення Трампа.
Так, конгресмен-демократ Грегорі Мікс уже вніс законопроєкт про блокування дизельної угоди, яку Трамп підписав із РФ. Також документ зобов’язує адміністрацію Трампа відновити енергетичні санкції проти Росії. Цілком імовірно, що новий склад Конгресу проголосує за ініціативу.
Крім цього, у червні 2026 року Палата представників уже підтримала законопроєкт, що передбачав $8 млрд позик для закупівлі американського озброєння та інших заходів безпеки, додаткові $300 млн довгострокової військової допомоги й санкції проти Росії. Голосування завершилося з результатом 226 проти 195.
Відновлення військової допомоги з боку США стало б суттєвим посиленням спроможностей Сил оборони, переконаний Олег Жданов. Перелік озброєння та боєприпасів, які ми могли б отримати, крім уже згаданих вище засобів ППО, дуже великий.
«Починаючи від боєприпасів до артилерії, закінчуючи літаками. До речі, США не передали нам жодного F-16. Хоча цих літаків на складах стоять сотні. Bradley — одна з найкращих бойових броньованих машин, і вони є на зберіганні. Вони ж в основному витрачають ракети та бомби (проти Ірану — ред.). Для нас це було б суттєвим посиленням, якби вони відновили безповоротну допомогу», — каже експерт.
Водночас Артур Колдомасов застерігає, що питання відновлення допомоги Україні не залежить від Конгресу.
«Безпосереднього ефекту проміжні вибори на це не матимуть. Адже процес заморожування допомоги зараз у руках Дональда Трампа», — каже фахівець.
Для ухвалення потрібних нам рішень, вважає Артур Колдомасов, демократи могли б розпочати процедуру імпічменту Дональда Трампа. Але ймовірність того, що це вдасться зробити, невисока. І сам Трамп чинитиме спротив.
«Коли ми говоримо про проміжні вибори, дуже часто випливає перспектива самої інституційної рамки теперішньої американської політики. Ці вибори — не про цифри і не про дуже легкі процеси, які можна вирішити просто одними виборами. Проміжні вибори 2026 року є особливими, зокрема через те, що Дональд Трамп має низку різних інституційних важелів, які він може застосувати, аби не визнати результату виборів, або щоб не ввести цей результат у дію. Відповідно, демократи можуть перемогти, але, наприклад, результати голосування можуть бути підрахованими недостатньо прозоро. Або ж Дональд Трамп не захоче визнати цього результату і, наприклад, запровадити надзвичайний стан і теперішній склад Конгресу залишиться без змін», — міркує він.
«Найімовірніше, голосування 3 листопада відкриє скриньку Пандори з доволі неочікуваними подіями. Мені б не хотілося, щоб це справдилося, щоб я драматизував. Бо мені б самому хотілося, щоб американська політика мала спокійніший характер, щоб із нею можна було ефективно працювати», — додає Колдомасов.
У такій ситуації Україна повинна поглиблювати співпрацю з Європейським Союзом і Британією, переконаний політик Каміль Примаков. І готуватися до можливої зміни влади в ключових європейських країнах.
«Наразі нашими найбільшими партнерами є ЄС і Британія. Тільки у 2025 році європейські донори надали сукупної військової, фінансової та гуманітарної допомоги на суму близько €60,8 млрд, компенсуючи значне скорочення американської допомоги. Суттєвою була підтримка і в цьому році. Та нам потрібно зважено підходити до 2027 року. У Німеччині все більше бере під контроль місцеві парламенти „Альтернатива для Німеччини“. У Франції фавориткою на президентських виборах є ультраправа Марін Ле Пен, яка вже заявила, що припинить військову допомогу Україні у разі перемоги. Ми повинні готуватися до різних варіантів розвитку подій», — міркує експерт.
«Нам потрібен новий посол у США, де після виборів Україна повинна заново побудувати двопартійну співпрацю, адже все більше республіканців відвертаються від Трампа. Та головний пріоритет — це наші власні можливості та ще більше інвестицій в оборонний сектор. Ми повинні вистояти в цьому штормі», — додав Каміль Примаков.
