Українці донатять на Збройні сили України в середньому 1 525 гривень, що вдвічі менше, ніж рік тому.
Про це свідчать результати опитування комунікаційної агенції Postmen.
Тенденція до зменшення офірувань на військо дійсно є, підтверджує операційна директорка БФ Markus Foundation Олена Гашинська. Фонд займається забезпеченням розвитком та підтримкою 47-ї бригади, передає Правда.іф з посиланням на Суспільне.
“Звісно, це дослідження правдиве, бо раніше, от як перший раз, коли ми збирали на пікапи, це було в травні минулого року, і ми тоді зібрали 51 мільйон доларів за чотири дні. Зараз, звісно, такі вже збори — це неможливо. Але я хочу зробити акцент на тому, що це не зрада, це не те, що люди перестали хотіти перемоги. Просто люди більше стали жити, більше фокусуватися на своєму житті”, — каже Олена Гашинська.
Вона зауважує, що людям потрібно частіше нагадувати, акцентувати на тому, чим займаються благодійні фонди, військові частини, окремі підрозділи.
Олена Гашинська вважає, що українці стали загалом менше донатити і суми стали меншими.
“Бо якщо раніше на порядку денному була тільки війна, то зараз трошки змінився інформаційний контекст. І через це фокус людини вже розмивається. Зараз люди думають не тільки про війну, це передбачувано, це нормально. І нам просто треба пристосовуватися, працювати в нових умовах”, — каже вона.
Операційна директорка благодійного фонду зазначила, що найбільший донат на їхній фонд складав 150 тис. доларів. Зараз, каже, намагаються задіювати закордонні джерела, але продовжують говорити про війну для українців. Аби тенденція підтримки ЗСУ українцями збереглася, потрібно більше говорити про це, в тому числі залучати лідерів думок з різних сфер життя.
Військовослужбовець, військовий психолог Андрій Козінчук зазначив, що допомога суспільства свідчить про те, що держава не може з цим впоратись: “І коли я прошу щось для свого підрозділу, це такий сором. Перше — це, мабуть, здоровий глузд, друга причина — Збройні сили України дуже кльово роблять свою роботу. Великі міста — там нема війни і слава Богу. І коли ти знаєш, що в тебе все окей, ти налагоджуєш своє життя, то вже все — прощай любов ЗСУ”.
З причин, чому люди донатять, він називає можливість бути дотичними до вирішення великої проблеми. Коли відчуття долученості зникає, спадає і активність.
“Є дві категорії громадян: які постійно дивляться новини і ті, які взагалі це не роблять: “патаму што ета таксічна”. І вони створюють свій світ, свою бульбашку, як для них буде добре і віддаляються від цієї реальності. Мені би не хотілося, аби у Львові гриміли снаряди чи в Київ постійно щось прилітало. Мені кайфово, коли люди гуляють, п’ють каву, посміхаються, кохають. Але знову ж таки, на жаль, поки що це все тимчасово, я не можу гарантувати, що ми от все — завтра ми виграємо”, — каже Андрій Козінчук.
Він зауважує, що людей потрібно стимулювати підтримувати військових. Тим, в кого немає можливості допомогти фінансово — влаштовувати акції, плести сітки, бути долученим.
