Хоча ультразвукова діагностика, або ж УЗД на сьогодні є обов’язковим елементом первинного обстеження у лікаря, проте навколо цього методу досі існує чимало міфів: від «шкідливого випромінювання» до переконання, що УЗД може замінити всі інші аналізи. Розвінчати основні міфи читачам Правда.іф допоможе лікар медичного центру VISE clinic Василина Лило.

Отож, чи справді УЗД є абсолютно безпечним? Чи існують обмеження по кількості процедур? Із цього запитання починається чи не кожен прийом лікаря. УЗД – це неінвазивний та безпечний метод діагностики. Він не має нічого спільного з іонізуючим випромінюванням (рентгеном). В основі методу лежить акустична хвиля високої частоти, яка відбивається від тканин і візуалізує їхній стан у реальному часі.

Обмежень щодо кількості процедур для дорослих пацієнтів не існує – ми можемо проводити дослідження стільки разів, скільки вимагає клінічна ситуація.

«УЗД – неймовірний інструмент, але він має свої фізичні межі. Ультразвук «дружить» із рідиною, але «не любить» повітря та кістки. Міжнародні протоколи чітко визначають можливості методу. УЗД ідеальне для мяких тканин, органів черевної порожнини, малого тазу, щитоподібної та молочної залоз. Проте ультразвук не може повноцінно «пробити» щільну кісткову тканину, тому для дослідження мозку дорослих використовують МРТ, для дообстеження кісток – рентгенографію, аби детально візуалізувати легені, заповнені повітрям», – каже Василина Лило.

Твердження про необхідність обстеження молочних залоз виключно з 5-го по 10-й день циклу поступово стає пережитком минулого. Завдяки високій роздільній здатності апаратів експертного класу, лікарі можуть диференціювати норму від патології незалежно від фази циклу пацієнтки.

Досвідчений діагност знає, як змінюється архітектоніка залози під впливом естрогенів та прогестерону, тому фаза циклу більше не є перешкодою для якісного скринінгу.

«Нас часто запитують, чому для УЗД одних органів треба пити воду, а для інших – голодувати?Це питання фізики.

При УЗД черевної порожнини ми просимо пацієнта приходити натщесерце (мінімум 6-8 годин без їжі), щоб жовчний міхур був наповненим і не скороченим, а в кишківнику було менше газів. Газ для ультразвуку – це «сліпа зона».

Для обстеження органів малого тазу нам потрібен повний сечовий міхур. Він працює як провідник ультразвуку, дозволяючи якісно оглянути органи малого тазу. Ці вимоги прописані в протоколах AIUM для стандартизації якості зображення. Без підготовки ми можемо просто не побачити патологію за «завісою» з газів або порожнім міхуром», – каже пані Василина.

Навіть якщо у людини нічого не болить, все одно варто періодично зробити УЗД. Це називається скринінг. Підступність багатьох захворювань (особливо в онкології чи репродуктивній сфері) у тому, що на ранніх етапах вони не турбують.

Доказова медицина рекомендує УЗД органів малого тазу та молочних залоз, черевної порожнини, щитоподібної залози, сечостатевої системи та серця  – раз на рік обов’язково.

Під час цього обстеження лікарі часто знаходять різну патологію, яка є легко лікується зараз, але могла б стати проблемою через 2-3 роки.

Детальніше за посиланням: https://vise.com.ua/intervyu/vasylyna-lylo-ultrazvukova-diagnostyka-fakty-pro-yaki-vy-ne-zdogaduvalysya/