Навчати, ділитися досвідом, вчитися і зроджувати нові покоління, готові до борні за Україну — так він казав про свою мотивацію
На Запоріжжі 7 грудня загинув керівник Івано-Франківського Пласту Назар Лугарєв. Під час виконання бойового завдання Назар потрапив під мінометний обстріл біля Гуляйполя, разом з ним полягли два побратими, пише Правда ІФ з посиланням на Укрінформ.
«Не віримо, що ти уже не з нами. Не віримо, що не почуємо більше твоїх настанов, порад і метафор! Обіцяємо, що виконаємо усе, що ти просив і про що мріяв. Немає слів, немає емоцій, щоб описати усю біль, сум, що відчуває зараз кожен, хто тебе знав. Ти завжди у наших серцях, Лу».
Так написав Івано-Франківський Пласт, коли там довідались, що на війні не стало їхнього станичного, виховника «Лісових чортів» на псевдо “Вертихвіст”, який організував десятки пластових таборів, подій та вишколів, Назара Лугарєва.
«Я жодного разу не бачив його без посмішки… Він говорив хлопцям, що вони як пальчики, які мають зібратись у кулак, щоб добре дати по пиці москалю. З таким настроєм він поїхав на фронт», – розповідає старший пластун Денис Жарков.
У 2013 році після строкової служби в армії Назар підписав контракт із ЗСУ і захищав українську землю на Донбасі. За його плечима були роки служби в десантно-штурмових військах. Назар був інструктором з повітряно-десантної підготовки та інших вузьких спеціальностей, притаманних кадровому військовому.
«В армії я був керівником і це є те, чим хочу займатися: навчати, ділитися досвідом, вчитися і зроджувати нові покоління, готові до борні за Україну!», – так пояснював Назар Лугарєв свою мотивацію очолити Івано-Франківський Пласт у 2018 році.
У 2022 він знову взяв до рук зброю, аби дати відсіч російським агресорам. На той час Назар Лугарєв був студентом 2-го курсу магістратури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де вивчав політологію. У боях в Запорізькій області брав участь як головний сержант 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти 78-го окремого батальйону 102-ої окремої бригади ТрО імені полковника Дмитра Вітовського.
«Нам здавалося, що з таким досвідом, з військовою кар’єрою, зі знаннями і навичками Назар, умовно, був у більшій безпеці. Але, на жаль, так не є… Це був талант. Складні речі він вмів пояснити реально на пальцях. Своєю іскрою, мріями та ідеями він умів запалювати людей довкола», – пригадує пластун Іван Пукіш.
«Назар загинув за нас, за Україну. Мріяв про перемогу, мирне небо і марив вихованням свідомої молоді. Він встигав бути всюди, допомогти та підтримати усіх. Він був найкращим з кращих. Він навчив нас любити себе, любити рідних, друзів і бути собою. Пишаємось тобою, наш Героє!», – написав Пласт Івано-Франківська.
12 грудня родина Назара Лугарєва отримала найвищу пластову нагороду, що надається посмертно за геройський чин — Залізний Пластовий Хрест.