Поки в Україні триває вступна кампанія і студенти можуть обрати між кількома різними спеціальностями та факультетами, виші вирішили збільшити кількість місць набору до рекордних цифр.
Приміром, на популярну в Львівському університеті спеціальність «англійська мова» спочатку було 200 ліцензійних місць. У процесі зарахування їхня кількість збільшилася до 500, а потім – до 800, більшість з них – на платну форму навчання. Втім, найбільші рекорди побили «менеджмент» і «маркетинг», повідомляє Zaxid.net. На кожну освітню програму пропонували по 990 місць, з них бюджетних – заледве 40-50. І така ситуація не тільки в ЛНУ.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
До Львівського національного університету імені Івана Франка цього року на бакалаврат зарахували понад 5300 студентів, що є дещо більшою кількістю, ніж торік, розповідають у пресцентрі ЛНУ. З них близько 1700 – на бюджетну форму навчання. При збільшенні місць на окремі спеціалізації керувались, зокрема, і кількістю поданих заяв абітурієнтів.
«Порівняно з минулим роком кількість рекомендованих на бюджет дійсно зменшилась. Це пов’язано з двома аспектами – запровадженням грантового державного фінансування для здобуття вищої освіти, а також з тим, що для закладів вищої освіти в окремих регіонах введені різноманітні, зокрема, регіональні коефіцієнти», – пояснили у пресцентрі ЛНУ.
Не відстає і Львівська політехніка. Разом з ЛНУ це два топові виші за кількістю поданих заяв абітурієнтів. В університеті поки не готові назвати статистику першокурсників, але під час вступної кампанії на спеціальність «менеджмент» визначили 2362 місць, «маркетинг» – 1508. На «кібербезпеку та захист інформації» ліцензійний обсяг – 1404. Високий обсяг і на комп’ютерну інженерію та комп’ютерні науки – профільні для політехніки спеціальності. Втім, багато університет набирає і на гуманітарні спеціальності: журналістика (664), міжнародні відносини (599), право – 1040, психологія – 1997.
Запит на ліцензійний обсяг подає сам виш, а міністерство освіти має його погодити. Заклад вищої освіти має надати гарантії спроможності забезпечити навчальний процес. А міністерство – відстежити і проконтролювати. На наступний рік робитимуть висновки з такої ефективності.
У пресцентрі ЛНУ запевняють, що університет має достатньо аудиторій для лекцій, місць у гуртожитках, укриттів і організаційно готовий розпочати навчання в форматі офлайн. Достатнім є і викладацький штат.
Цього року діє триступінчаста модель. Перша – бюджетні місця, друга – гранти, які покривають значну частину вартості навчання, третя – повна оплата навчання.
Міністерство освіти взяло курс на оптимізацію кількості університетів і таким чином можуть також перевіряти, як справляться основні класичні виші з великою кількістю студентів. Загалом в Україні хочуть вирівняти пропорції вищої і профтехосвіти хоча б до 60/40, тому що зараз 85% студентів здобувають вищу освіту. В Україні є близько 300 закладів вищої освіти, хоча деякі з них дають не вищу освіту, а дипломи про вищу освіту.
