Уже п’ятий прикарпатський суд взявся слухати справу пенсіонера КГБ по обвинуваченні у замаху на вбивство

Йдеться, нагадаємо, про події півторарічної давності: 5 серпня 2016 року стався вибух на подвір’ї Дмитра Сідлярчука. Він повертався додому і щойно відчинив на воротах хвіртку — здетонував вибуховий пристрій (наступальна граната РГД-5). Його з численними травмами госпіталізували, пишуть “Вікна”.
За версією слідства, вибуховий пристрій встановив Леонтій Шимчук — екс-директор Снятинського будинку-інтернату. Потерпілий вважає, що закладення вибухівки було помстою за те, що він займався викриттям корупції у соціальній сфері. На його думку, до замаху може бути причетною і колишня очільниця департаменту соціальної політики ОДА Леся Бурдяк. Проте, проти неї наразі жодних обвинувачень не висинуто. На лаві підсудних — лише Леонтій Шимчук. Його обвинувачують у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 15 (замах на злочин), п. 5. ч. 2 ст. 115 (замах на умисне вбивство) та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) КК України. Під час обшуку в нього знайшли вогнепальну зброю – самозарядний пістолет, виготовлений шляхом переробки саморобним способом з газового пістолета “Shmeisser”.
Після двох рішень франківського суду, де підозрюваному було обрано запобіжний захід тримання під вартою, справа потрапила до Коломийського суду, який на першому ж засіданні відпустив підозрюваного під домашній арешт. Дмитро Сідлярчук звинуватив суддів у необ’єктивності та почав вимагати їх відводу. Схожа ситуація склалася і в Надвірній, куди “переїхала” справа далі, а згодом — і у Тисменицькому районному суді.
Вчора справу вперше слухали у Калуші. На судове засідання приїхали сторони по справі, їхні захисник та представник, а також прокурор. Крім того, підтримати Дмитра Сідлярчука, який є ветераном війни в Афганістані, прийшли калуські “афганці”, “атовці” та представники національного корпусу “Азов”. Присутні ледь вмістилися у залі судового засідання.

Прокурор клопотав про зміну запобіжного заходу для Леонтія Шимчука: просив особисте зобов’язання змінити на тримання під вартою. За його словами, є ризик того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та впливати на свідків і потерпілого.
Дмитро Сідлярчук клопотання прокурора підтримав і попросив долучити до матеріалів справи три документи, які свідчать про те, що на нього чинять тиск родичі обвинуваченого. Потерпілий у суді акцентував:

“Восени дружина Шимчука особисто сказала мені, що він сидіти не буде, але, коли справу закриють, він зі мною розбереться. Справа про замах на мене не закінчена. Він щодня їздить повз мій будинок, я бачу його, коли йду на роботу… Вершиною цинізму з його боку було подати на мене до суду щодо захисту його честі і гідності! Про яку честь можемо говорити, коли йдеться про людину, яка намагалася скоїти вбивство! Я вважаю, що клопотання прокурора на сьогодні є доречним. Я переживаю за своє життя”.

Захист, проте, до такого клопотання прокурора, очевидно, був готовим. Захисниця одразу ж зазначила, що “біганина по судах не сприяє розгляду справи”, а потерпілий мовляв сам затягує процес. Обвинувачений тим часом ще жодного разу не порушив покладені на нього обов’язки.

Підтримати Дмитра Сідлярчука прийшло чимало активістів
Далі в суді з’ясувалося, що запобіжний захід Леонтієві Шимчуку востаннє змінювали 30 жовтня минулого року. Тоді Тисменицький районний суд обрав для нього особисте зобов’язання терміном до 30 грудня. На сьогодні фактично для обвинуваченого взагалі не обрано ніякого запобіжного заходу. Відтак, захисниця апелювала:

“Що ми змінюємо сьогодні? Строк дії ухвали суду закінчився ще 30 грудня. Мій підзахисний вже два місяці перебуває без запобіжного заходу!”

Лінія захисту будувалася також на тезі, що родичі Шимчука чи він сам уникає зустрічей зі своїм візаві і ніяким чином не чинить на нього тиск. Більше того — чоловік у роках, а тому має хронічні захворювання, які потребують постійного контролю з боку медиків. Захисниця резюмувала:

“Якщо змінити запобіжний захід на такий, що обмежить пересування мого підзахисного, то це завдасть його здоров’ю шкоди… Я прошу не розглядати прохання прокурора взагалі, бо воно подане з порушенням Кримінального процесуального кодексу України”.

Леонтій Шимчук, у свою чергу зазначив, що пропрацював на керівних посадах 45 років і зараз йому соромно перед великою кількістю людей, які його знають. Соромно через те, що його будинок обписаний нецензурними словами, а у мережі його вже називають убивцею.
Заслухавши всіх, судді пішли до нарадчої кімнати, з якої повернулися лише через годину. Відтак справу було призначено до розгляду на 6 березня. Клопотання прокурора судді не задовольнили. Тож, на сьогодні Леонтію Шимчуку не обрано жодного запобіжного заходу.

Дмитро Сідлярчук (справа) сподівається, що у Калуському суді судді будуть неупередженими